Сирійська опозиція дотримується міжнародних резолюцій, але Росія і режим Асада продовжують різанину

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Революція Шаму продовжує отримувати жорсткі удари від так званих «друзів», не говорячи вже про ворогів. Злочинний сирійський режим, незаконнонароджений син Америки, усе іще витончується в злочинах проти непокірного народу, який вийшов на вулиці відстояти свою честь.

Росія усе іще бомбардує звільнені райони і влаштовує різанину тих,, кого вона примусила покинути свої дома. Сектантський Іран продовжує на очах усього світу проявляти злобу і ненависть до мирному мусульманському народу. Він прийшов зі своїми фанатичними ополченцями, повними ненависті, щоб поселити їх на місці цього народу. В той же час Туреччина продовжує грати найбруднішу роль в революції Шаму. Ця роль залишиться чорною плямою на лобі Ердогана, якому Америка доручила стримувати революцію і відволікати її від головних цілей. Він зробив з революцією те, чого не могли добитися її вороги, і як і раніше примушує революціонерів дотримуватись рішень міжнародної спільноти і Організації Об’єднаних Націй.

Хоча резолюція №2254 Ради Безпеки ООН, яка була розроблена Америкою для збереження свого впливу і інтересів в Сирії, і зобов’язує усі країни і міжнародні організації дотримуватись і вимагати того ж від народу Шаму, щоб зупинити революцію, проте вони самі не виконують умов цього рішення, незважаючи на те, що воно прийнято тільки у шкоду революціонерам. Більше того, з кожним днем виявляється, що ця резолюція — лише гра, в яку грають прості люди і недалекоглядні політики, пропонуючи її усьому народу під приводом захисту міжнародного миру і безпеки.

Один із пунктів резолюції №2254, одностайно прийнятої Радою Безпеки 18 грудня 2015 року, вимагає, щоб усі сторони вжили необхідних кроків для захисту громадянських осіб, включаючи членів етнічних, релігійних і мазхабних груп. Проте ця умова не була виконана режимом і його союзниками — Росією і Іраном, — незважаючи на дотримання опозицією і революційними фракціями, в тому числі «Хаят Тахрір аш-Шам», і незважаючи на те, що вони відмовились відновити боротьбу з режимом. Тим не менш, режим Асада і його союзники продовжують свою агресію проти народу Шаму, останньою стадією якої стала різанина в Джебель аз-Завія і Афріні. Звідси і з’ясовується, що рішення прийнято лише для деяких сторін, а не для усіх, і його можуть не дотримуватись, наприклад, прибічники режиму Асада, на яких ніхто і не нападав. Тобто рішення було прийнято лише для того, щоб жодна держава не могла напасти на режим Асада, а не для захисту громадянського населення.

Резолюція №2254 також передбачає примушення опозиції і режиму до злиття і створення спільного перехідного керівного органу, якому будуть надані повні виконавчі повноваження і формування якого буде залежати від взаємної згоди сторін з повним збереженням державних інститутів. Хоча опозиція погодилась і виконала усе, що від неї вимагалось, включаючи припинення революції, проте міжнародна спільнота нічого не запропонувала, виділивши їй лише другорядну роль в процесі відновлення режиму. Більше того, міжнародна спільнота почала трактувати революцію як тероризм і екстремізм.

Але усе це не нашкодить революції і істинним революціонерам, тому що їх мета — скинути злочинний режим, у відношенні якого не відбулось навіть скудного звинувачувального вироку, незважаючи на його злочини, зафіксовані державами, організаціями і засобами масової інформації. Ці рішення і резолюції навіть не зачепили сектантські ополчення,які сформовані режимом і підживлюються із Ірану, Афганістану і Пакистану на очах в усієї міжнародної спільноти, а можливо — і самою міжнародною спільнотою.

Резолюція РБ ООН №2254 закликає представників сирійського уряду і опозиції у терміновому порядку почати офіційні переговори щодо процесу політичного переходу. Початок переговорів був намічений на січень 2016 року згідно з Женевським комюніке і згідно з заявою міжнародної групи від 14 листопада 2015 р. з метою досягнення постійного політичного врегулювання кризи. Проте в тому ж році місто Алеппо піддається нападу, бомбардуванням і руйнуванню, його жителі були вимушені покинути свої дома, а проти них була здійснена змова тими, хто заявляє про дружбу з революцією, але бажає відновити злочинний режим. Посланець ООН де Містура був активним учасником процесу відвоювання Алеппо у повстанців, і в той же день він пожертвував гроші на супровід втікаючих із міста. Де були Рада Безпеки, ООН і міжнародна спільнота зі своїми рішеннями?!

Світ усвідомив реальність ООН і Ради Безпеки, як і усвідомив те, що вони є інструментами, що реалізують плани і рішення Америки, які полягають в тому, щоб утримати режим Асада від падіння. Америка звинуватила революцію в тероризмі, тому що та відмовилась підкорятись її інтересам. Вона під приводом боротьби з тероризмом примусила армії країн регіону і світових держав протистояти революції. Вона найняла сектантські ополчення для боротьби з сирійським народом, який відкинув злочинний режим і почав вимагати його скинення. Вона доручила Катару, Саудівській Аравії і Туреччині взяти на себе роль друга революції, щоб стримувати революціонерів, відволікати їх від головної цілі і навіть відправляти їх за межі країни, де вони будуть служити американським інтересам, наприклад, в Лівії і Азербайджані.

Хто вимагає виконання міжнародної резолюції, той вважається одним із двох: або він сумлінно вірить в ООН і Раду Безпеки, не читаючи змісту резолюції або читаючи, але не розуміючи його; або він агент, який реалізує програми деяких держав за рахунок мільйонів жертв Шаму. Резолюція №2254 визнає режим і його легітимність, а також опозицію, але звинувачує революційні угрупування в тероризмі і екстремізмі, не згадуючи іранських сектантських ополченців, привезених з усього світу для захисту падаючого режиму. Америка тримається за цей режим,відмовляючись визнати революцію і право народу визначати долю країни. Більше того, вона формує міжнародні союзи для боротьби з революцією.

Міжнародні угоди і резолюції призвели до відступленню революції на місцях через відсутність у революціонерів усвідомлення реальності міжнародної банди та її цілей. Вони потрапили у пастки, розставлені Заходом через міжнародні організації і гуманітарні гасла, а також через країни регіону, особливо Туреччину, яка зрадила і обманула народ Шаму. Виявилось, що вона найнята міжнародною бандою для стримування революціонерів, які вважали Туреччину своїм союзником. Вона повернула Асаду те, що звільнили революціонери кров’ю мучеників.

Резолюція №2254 буде реалізована Америкою після знищення не тільки самої революції, але навіть революційного настрою. Саме над цим вона працює, використовуючи усі свої інструменти. Але у народу Шаму зовсім інший шлях. Незабаром він знов повстане, щоб завершити почату справу. Він усуне усі зовнішні впливи на революцію і позбавиться від усіх агентів і найманців, які просочились в керівництва революційних груп Шаму. Після цього почнеться серйозна робота по скиненню режиму вдалині від Америки та її інструментів.

Благословенна революція Шаму розкрила гнилу реальність міжнародної системи і те, що вона стоїть на боці тиранів і підтримує їх всупереч усім своїм гаслам про права і свободу людини, цивілізацію і демократію, урбанізацію і просвіту, хоча усе це — ніщо інше, як пітьма, в якій вони хочуть утопити мусульман. Але ми, мусульмани, піднялись заради змін, і ми не повернемо назад. Революція триває. Так, вона спотикається, але швидко засвоює уроки і знов піднімається, щоб розсіяти пітьму. Тому вона буде маяком світу, який висвітлює для усього людства, а не тільки для мусульман, шлях до звільнення, який покладе край епосі занепаду і несправедливості. Ми повернемо собі якість кращої Умми серед людства, несучи послання Ісламу і рятуючи цілі народи.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
4 Зуль-хіджа 1442 р.х.
14.07.2021 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая