Незважаючи на усі зусилля правлячих режимів у мусульманських країнах нормалізувати відносини та укласти угоди, видаливши ворожнечу з єврейським утворенням, між мусульманами та цим окупантом як раніше зберігається стан ворожнечі.
Про це свідчать народні протести по кожному випадку, коли це утворення проявляє агресію проти народу Палестини або Йорданії, або коли режим продовжує підкорятись, підписуючи принизливі угоди з ворогом. Рухи, які виникли проти здачі в оренду територій аль-Бакур та аль-Гумар і проти існуючої газової угоди між Йорданією та єврейським утворенням, вказують на існуюче провалля між режимом та Уммою, а також на те, що благо не покинуло мусульман, які намагаються запобігти установці газопроводу на своїй території і відкидають цю угоду з ворогом.
Ганебна угода Ваді ель-Араба,яка була укладена з режимом Йорданії з єврейським утворенням, стала виправданням укладенню різноманітного роду інших угод, за допомогою яких єврейське утворення міцніє з точки зору безпеки та економіки. Серед іншого можна виділити угоду «Канал двох морів», створення спільних економічних вільних зон, будівництво залізниці, а також газову угоду, яка була підписана, незважаючи на усі протести в Йорданії.
Палестинська проблема — це проблема Умми, священні землі якої окуповані. Необхідно дивитись на цю проблему з ісламської точки зору, заснованої на акиді і законах, які витікають із неї. Це — ісламська земля, і вона належить мусульманам. На ній знаходиться мечеть аль-Акса — місце піднесення Посланця Аллаха ﷺ, і вона окупована сіоністами, які за допомогою арабських режимів, створеним невірним Заходом, встановили на ній своє утворення. Її звільнення не полягає у перемир’ї, дружбі, приниженні, нормалізації та захисті єврейського утворення, як і не полягає у наданні йому своєї країни, народу та багатств, за допомогою використання яких він забезпечує собі виживання. Звільнення Палестини полягає у повному знищенні сіоністського утворення. Це те, чого бажає уся Умма, почавши джихад на шляху Аллаха і маючи за своєю спиною армії, які сьогодні скуті режимами і використовуються лише для їх захисту. Як мінімум, необхідно вимагати від режиму розривання угоди Ваді ель-Араба та до неї подібних, як і зачинити двері перед укладанням будь-яких принизливих угод, і тоді повернеться стан природної ворожнечі з єврейським утворенням про отримання фізичної можливості для звільнення усіх окупованих територій.
Режим не постраждає від розірвання газової угоди, і він може це зробити, як і у випадку, коли він припинив оренду територій аль-Бакур та аль-Гумар, тимчасово догоджаючи народу. Умма знає, що це — лише пил у вічі. Вони усвідомила, що єдиний шлях — це стан війни з єврейським утворенням, але досягнути цього можливо лише за допомогою відновлення ісламського образу життя, встановивши Праведний Халіфат за методом пророцтва (із прес-релізу інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Йорданії, 09.11.2018).
У п’ятницю йорданці вийшли на вулиці, вимагаючи скасування газової угоди, підписаної режимом, для імпорту газу із єврейського утворення. Учасники підняли плакати з написами: «Газ ворога — це окупація», «Газова угода — це підтримка сіоністського тероризму», «Після аль-Бакура та аль-Гумара — газова угода». Протестуючі скандували: «Ми не хочемо ніяких політичних або економічних відносин з окупантом, і ми не відступимо від своїх вимог».
Огляд новин «Ар-Рая»
14.11.2018
