Сьогодні капіталістичні держави, як розвинуті, як і відсталі, показали свою неспроможність, яка проявилась у ламкій системи охорони здоров’я і всеохоплюючій жадібності, коли справа торкається турботи про людей, поруч з поразкою в економічному управлінні.
Якщо ми звернемось до вимог Ісламу в економічній політиці, то побачимо, що в Ісламі держава вважається гарантом забезпечення основних потреб кожного із громадян. В основі Ісламська Держава бере на себе турботу про справи окремих осіб лише у тому випадку, коли останні опиняються не у змозі проявляти про себе турботу самі. Такі обставини, як пандемія, що вимагає карантину, робить багатьох людей нездатними вести свої справи самостійно і забезпечувати свої родини засобами до існування. Тут Ісламська Держава усіма можливими засобами забезпечує вдоволення основних потреб громадян. Так само ж справа обстоїть і з медичним обслуговуванням. Поруч з доглядом за громадською охороною здоров’я і спеціальними заходами у випадку епідемії, як це передбачено положеннями Шаріату, кожна людина забезпечується індивідуальною медичною турботою.
Ця політика Ісламської держави є не урядовою програмою, а, швидше, непохитною лінією, що визначається шаріатськими положеннями. Хоча зараз це і залишається на папері та у теорії, але у минулому це було прикладом успіху на відміну від поразки капіталізму.
У часи правління Умара ібн аль-Хаттаба (р.а.) трапилась сильна посуха, яка призвела до втрати усіх посівів і худоби. Цей рік був названий «Роком попелу». Усі люди з околиць почали стікатись до Медини, розуміючи відповідальність держави і правителя за них і знаючи що вони є утриманцями держави, а не навпаки. Кількість прибулих у Медину у пошуках захисту і опіки було величезним. Кожен день у місті під керівництвом самого Умара (р.а.) готувалась їжа для десятків тисяч людей. Умар (р.а.) звернувся по допомогу до вілаятів держави, звідки почали прибувати великі каравани з продовольством.
Коли криза минула, люди почали повертатись у свої дома, взявши з собою досить продовольства. Усе це було практичним застосуванням шаріатських положень про відповідальність держави за вдоволення потреб людей, якщо вони самі не здатні на це, і про розподіл ресурсів під час економічної кризи. Так само ж під час карантину приймаються належні заходи згідно з нормами Шаріату.
Отож, Ісламська Держава стала необхідністю для гідного життя людей поряд з тим, що є шаріатським обов’язком мусульман.
Огляд новин Газета «Ар-Рая»
01.04.2020
