Огляд новин газети «Ар-Рая» 15.09.2021

Огляд новин «Ар-Рая»
Друкарня

Армія Пакистану, виконай свій обов’язок!

В заяві інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Пакистані вказується: «Після виходу США із Афганістану в ісламському світі загострились суперечки відносно того, що Пакистан стане відправною точкою глобального Халіфату. Ці обговорення відображають глибоко вкорінені в Уммі ісламські настрої. Мусульмани прагнуть до об’єднання в єдиній сильній державі. Вони розуміють, що Халіфат — це щит, який захищає Умму від агресії невірних і притулок для усіх пригноблених. Більше того, мусульмани вже відмовились від деспотичних режимів і несправедливих законів, що підтримують світовий порядок колонізатора. Ісламська Умма хоче бачити ісламську конституцію в Ісламській Державі, що природним чином об’єднає усі мусульманські народи і покладе край беззаконню невірних».

Говорячи про конституцію майбутнього Ісламського Халіфату, в офісі зазначили: «Хізб ут-Тахрір підготував проект Конституції в двох томах, що складається із 191 статті. Кожна стаття взята із Корану, Сунни, іджма ус-сахаба і шаріатського кіяса. Цей труд — скарб для усіх, хто прагне до відродженню Ісламської Умми, щоб вона стала кращою серед усіх націй після створення Халіфату. Ця Конституція усуває усі сумніви щодо конституцій деяких країн, які іменуються «ісламськими», але насправді не є такими. Їх конституції були прийняті не на основі сили шаріатських доказів в виді шаріатських рішень, а на основі людських забаганок і бажань, подражаючи західним конституціям і законам, будь то конституція Пакистану, Саудівської Аравії чи Ірану».

В заяві також підкреслюється: «Хізб ут-Тахрір/Пакистан представив проект Конституції мусульманам у цілому, а також політикам, офіцерам армії, вченим і журналістам — зокрема. Ретельне вивчення представленої Конституції Халіфату покаже серйозність цілей Хізб ут-Тахрір, а також ступінь готовності партії управляти мусульманами на основі того, що ниспослав Аллах. Держави, які зараз існують в ісламському світі, не є ісламськими, тому що їх економічні закони і політика не будуються на Ісламі. Ці країни не є ісламськими ані в своїх інститутах, ані в структурах. Ніяка спроба застосувати Ісламський Шаріат в межах існуючих державних структур не приведе до створенню Халіфату, оскільки Халіфат не є ані монархією, ані демократією, ані диктатурою, ані теократією. Отож, нинішні державні структури повинні бути скасовані, і тільки після цього буде повністю застосований Іслам».

На завершення інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір звернувся з закликом до людей сили і впливу в Пакистані: «Хізб ут-Тахрір вже провів усі підготування до встановленню Халіфату, виконавши свій обов’язок. Ваш же обов’язок полягає у тому, щоб надати допомогу /нусру цій партії і розбити усі плани Сполучених Штатів та їх агентів, встановивши Халіфат за методом пророцтва. Тільки тоді у Ісламської Умми з’явиться вірне справедливе керівництво в лиці праведного халіфа, який відповість на волання пригноблених мусульман Кашміру, Палестини і Східного Туркестану. Держава Ісламу шляхом давату і джихаду поширить релігію Аллаха по усій землі як цивілізаційну альтернативу для людства замість західного капіталізму. Аллах говорить:

هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَى وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ

«Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом і істинною релігією, щоб піднести її над рештою усіх інших релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (9:33)».

 

Як післяе такого лідери палестинського опору можуть покладатись на Росію?!

Як повідомляє 09.09.2021 агентство новин «Ma’an», міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про прихильність Москви забезпеченню безпеки «Ізраїлю».

«Є легітимні питання, як, наприклад, безпека «Ізраїлю». Ми завжди підкреслюємо, що для нас це один із ключових пріоритетів в сирійському випадку та в інших конфліктних ситуаціях», — сказав він.

Коментуючи виступ російського дипломата, інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Палестині пише: «Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров не соромиться, не ухиляється і не лестить нікому, виражаючи прихильність Росії забезпеченню безпеки єврейського утворення. Він не надає ніякого значення палестинським групам опору, які приповзли у Москву, вважаючи руських нейтральними, партнерами чи посередниками у визначенні рішення палестинської проблеми. Пріоритетом Росії є забезпечення безпеки єврейського утворення, і це більш висока мета, аніж просто збереження його присутності в Палестині.

Під яким приводом після цього групи опору та їх лідери, які заявляють, що їх мета — звільнити усю Палестину, можуть долучати Росію до рішенню проблеми?! Рішення палестинської проблеми тільки одне, і воно вказано в Ісламі. Це рішення не проходить через Москву і Вашингтон і не губиться в кривих коридорах ООН. Воно полягає в мобілізації військового потенціалу Умми, щоб раз і назавжди викоренити сіоністське утворення, як раніше Салахуддін вигнав хрестоносців, а Кутуз — монголів».

 

Благородні позиції мусульман і ганебні позиції їх правителів

Інформаційне агентство «Al-Quds Al-Arabi» пише 01.09.2021, що студентка архітектурного факультету Йорданського університету підтвердила свою відмову від участі в глобальному проекті, запущеному американським Університетом Джонса Хопкінса, написавши: «Ми — це принципи, які проходять перевірку».

Нагадаємо, що проект повинен знайти рішення, завдяки якому міста усього світу зможуть оговтатись від наслідків пандемії коронавірусу для оточуючого середовища, економіки і культури.

Ліна аль-Хорані мотивувала свою відмову взяти участь в конкурсі з призом в один мільйон доларів тим, що за право представляти Близький Схід їй довелось би змагатись з «ізраїльською» конкурсанткою: «Змагатись з тим, проти існування якого я борюсь, означає визнати його існування, а це неприйнятно, тому я відмовилась» — сказала вона.

«Ар-Рая»: мусульманські спортсмени неодноразово відмовлялись від участі в міжнародних змаганнях через присутність представників єврейського утворення. Декілька місяців назад через відмову дзюдоїста Фетхі Нуріна протистояти гравцю із єврейського утворення Олімпійський комітет Алжиру відкликав акредитацію спортсмена і його тренера Амара Беніхлефа і повернув їх додому з Олімпійських ігор 2020 року в Токіо. Нурін заявив: «Палестинська справа важливіша за усе, тому я прийняв остаточне рішення». В 1991 році алжирський дзюдоїст Мезіан Дамані відмовився від участі в чемпіонаті світу по дзюдо, і те ж саме повторив на Олімпійських іграх, які проводились в Іспанії в 1992 році. В 2003 році алжирський дзюдоїст Омар Рабахі відмовився виходити на ринг з представником єврейського утворення на чемпіонаті світу.

В 2009 році марокканський футболіст Маруан Шамах відмовився супроводжувати свою французьку команду «Бордо» в єврейське утворення, і причиною цього послужило те, що він — «мусульманин, у нього є почуття, і він не погоджується з тим, що ці люди (євреї) роблять в Палестині». В 2011 році алжирська представниця Маріам Бенмуса знялась з чемпіонату світу по боротьбі. Також туніська фехтувальниця Азза Бесбес відмовилась вийти на фінальний матч з представницею єврейського утворення. В 2012 році збірна Єгипту об’явили про свою відмову грати проти єврейського утворення на Чемпіонаті світу по хокею. У Відкритому чемпіонаті по настільному тенісу для людей з обмеженими можливостями в Румунії кувейтський чемпіон Авад аль-Харбі знявся на стадії півфіналу, і те ж саме повторилось в 2013 році. Також тхеквондист Абдуллах аль-Фархуд відмовився від участі в міжнародному турнірі в Швеції. Туніський боксер Майса аль-Аббасі знялась з Чемпіонату світу по боксу в Росії в 2019 році.

Неодноразові відмови мусульман визнавати суперників із єврейського утворення хвилюють євреїв так, що єврейська газета «Єдіот ахронот» виразила це наступним чином: «Араби глузують з нас, відступаючи перед нашими гравцями. Між нами є багато мирних угод але на місцях арабські спортсмени показують, що «Ізраїлю» в їх очах не існує».

Ця почесна позиція синів Ісламської Умми різко контрастує з ганебною позицією режимів і урядів, які не бачать нічого поганого в нормалізації відносин з єврейським окупантом, відчайдушно намагаючись догодити йому і примусити людей визнати його. Але відповіді мусульман заважають усім цим спробам, підтверджуючи, що наша боротьба з єврейським утворенням — це боротьба за існування, а не боротьба кордонів.

 

Продовжуючи традицію своїх попередників, режим Баджви-Імрана перетворив Пакистан в американську колонію

Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Пакистані в своїй заяві зазначає, що пакистанський режим встав на сторону своїх американських хазяїв замість того, щоб встати на сторону Ісламу і мусульман, і що він працює у якості найманого працівника, щоб врятувати американську присутність в регіоні, яка похитнулась.

В заяві також вказується: «Після поразки США в Афганістані кордони Пакистану були відкриті для відступаючих військ. За ніч солдатам були видані візи, а готелі в Ісламабаді і Карачі були негайно заброньовані для прийому американських втікачів. Більше того, правителі Пакистану залишили повітряний простір країни відкритим для ВПС США, а для біженців із Афганістану пакистанський режим відкрив табори. І в цей же час він кидає прибічників Халіфату в камери без вікон, катуючи їх на протязі декількох тижнів. Так шість членів Хізб ут-Тахрір були викрадені, а їх місцезнаходження досі залишається невідомим».

Звертаючись до мусульман Пакистану, офіс Хізб ут-Тахрір пише: «Слідуючи по стопам своїх попередників-зрадників, режим Баджви-Імрана перетворив Пакистан в американську колонію. Цей режим вручив окупований Кашмір правителю Індії Моді за наказом Сполучених Штатів і вдався до так званої «міжнародної спільноти», а не до мобілізації пакистанських озброєних сил. Тепер він спричиняє тиск на талібів, щоб ті залишались у кордонах національної держави і відмовились від ідеї об’єднання усіх мусульманських країн в єдиний Халіфат».

На завершення підкреслюється: «Нинішній режим і цих проамериканських правителів необхідно скинути, тому що вони є причиною слабкості поразок і ганьби для Ісламу і мусульман. Об’єднані сили хрестоносців не змогли перемогти навіть декілька тисяч погано озброєних муджахідів, так що трапиться, якщо військові Пакистану підтримають ідею заснування Халіфату і об’єднаються з Афганістаном, Середньою Азією та іншими мусульманськими країнами?! Це примусило б невірних назавжди забути свої спроби принизити мусульман. Так чи не час надати допомогу /нусру партії «Хізб ут-Тахрір», яка кличе до успіху у цьому і Наступному житті?!».

 

Переговорами і перемир’ями режим Асада добився того, чого не зміг добитись танками і літаками

Коли люди Шаму повстали проти злочинного режиму, їм і на думку не спадало, що колись вони підуть на переговори і укладуть перемир’я. Остаточно викоренити цей режим і встановити правління Ісламу було головною метою революції.

Невірний Захід попрацював над тим, щоб забезпечити режим Асада зброєю і грошима, а деякі країни втрутились, щоб допомогти йому напряму. Інша частина зовнішніх сил заявила про дружбу і допомогу революції, а потім від неї прийшли брудні політичні гроші, які позбавили волі лідерів повстанських загонів і примусили їх увійти у пастку перемир’я і переговорів. До чого ж це призвело?

Перемир’я зупинило битву проти режиму, і він почав відкушувати звільнені регіони один за іншим, а потім відміняти перемир’я, хоча сам виступав їх ініціатором. Що стосується переговорів, то вони дали режиму те, чого він не зміг досягти за допомогою танків і літаків. Через конференції в Сочі і Астані з міжнародною допомогою, особливо з допомогою Ердогана, він отримав те, про що раніше навіть і не мріяв.

Народ Шаму повинен відкрито заявити, що переговори з насильником, вбивцею і руйнівником — це зрада, і що революція буде тривати до тих пір, поки не буде скинутий злочинний режим і не буде встановлено правління Ісламу. Народ вже довів, що готовий заплатити ціну революції, якою б великою вона не була.

Якщо повстанські загони позбавляться від тих, хто продав свою честь і узурпував керівництво, а потім скоректують свій шлях і послідують за вірним і свідомим політичним керівництвом і довіряться Аллаху, тоді перемога неминуче прийде до них.

 

Тони Блер вважає ісламську ідеологію найбільшою загрозою для Заходу

Інформаційний портал «RT» 06.09.2021 пише: «Колишній прем’єр-міністр Великобританії Тони Блер вважає, що «Ісламська ідеологія є головною загрозою для західних країн і міжнародної спільноти у цілому».

Виступаючи в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI), він закликав світ «розробити єдиний підхід до боротьби з фундаменталістською ідеологією».

«Ісламізм — як в формі ідеології, так і в формі насильства — є загрозою першого порядку для нашої безпеки. При відсутності стримування ця загроза наздожене нас, навіть якщо її зосередження знаходиться далеко від нас, як продемонстрували теракти 11 вересня 2001 року», — сказав Блер».

«Ар-Рая»: Тони Блер усвідомив процеси, які відбуваються в Ісламській Уммі, особливо після поразки Заходу і Америки та їх принизливого виходу із Афганістану. Усе це — докази життєздатності великої Умми і того, що вона нащупує шлях до здійсненню свого цивілізаційного проекту і створенню Халіфату за методом пророцтва.

З цієї причини Блер попереджає лідерів невірного Заходу про ріст ісламської думки, про поразку, яка наближається до них, про вигнання Заходу із мусульманських країн і зникнення західних ідей, які вони намагаються насадити серед мусульман. Вони хитрували, і Аллах хитрував, але ж Аллах — Найкращий із хитрунів.

 

Чергова поразка так званого «поміркованого Ісламу»

Як повідомляє 09.09.2021 інформаційне агентство «Al Jazeera», міністерство внутрішніх справ Марокко об’явило, що після підрахунку 96% голосів партія «Національне об’єднання незалежних» головує в парламентських виборах і, ймовірно, отримає 97 місць в парламенті, в той час як «Партія справедливості і розвитку» значно втратить позиції, отримавши тільки 12 місць.

На прес-конференції, яка відбулась пізно ввечері в середу, міністр внутрішніх справ Марокко Абдельуафі Лафтіт сказав, що «Партія істинності і сучасності» займає друге місце і отримає 82 місця, в той час як «Соціалістичний союз народних сил» отримає 35 місць, «Партія народного руху» — 26, а «Партія прогресу і соціалізму» — 20».

«Ар-Рая»: «Партія справедливості і розвитку», яка провалилась на цих виборах, зайнявши восьме місце, очолювала уряд Марокко з 2013 року після першого успіху на виборах 2011 року і після повстання марокканського народу проти режиму. В той час король Марокко Мухаммад VI обдурив людей і проковтнув їх гнів, внісши деякі формальні поправки в законодавство, такі як вибори і формування уряду парламентом. «Партія справедливості і розвитку» пов’язана з «Братами-мусульманами» і вважається поміркованою ісламістською силою.

Це означає, що вона бере участь в неісламській системі правління і намагається реалізувати свою ілюзію про поступовий прихід Ісламу до влади. В минулому році уряд «Партії справедливості і розвитку» підписав угоду, яка проголошує нормалізацію відносин між марокканським режимом і єврейським утворенням, що окупувало Палестину. Це викликало хвилю гніву проти партії. Тобто король використав «Партію справедливості і розвитку» як гарматне м’ясо, щоб приховати своє зрадництво і узаконити угоду руками правлячої партії.

Лідери партії намагались виправдатись користю для країни, а саме — тим, що Америка визнає Західну Сахару в складі Марокко. Окрім того, «Партія справедливості і розвитку» не змогла вирішити економічні і гуманітарні проблеми марокканського населення, оскільки діяла в межах капіталістичної системи. Як наслідок, вона втратила довіру людей. Події в Марокко іще раз підтверджують, що шлях участі в правлінні невір’я і політика поступового впровадження Ісламу — це невдача і явна поразка. Ця ідея зазнала невдачі в усіх урядах, в яких працюють партії, які прийняли ідею поступового запровадження Ісламу і ідуть по цьому звивистому шляху в порушення канонів Ісламу в досягненні влади. Подібні політичні сили — це подарунок для тиранічних правителів, які проводять свою несправедливу політику, які прикривають свої зрадництва і надають таким чином легітимність своїй владі.

 

Європейські роботодавці можуть забороняти ношення хіджабу на робочих місцях

Журнал «Аль-Ваъй» опублікував в своєму 420 випуску наступну новину: «Європейський суд виніс у четвер 15.07.2021 рішення про те, що роботодавці мають право заборонити своїм працівницям-мусульманкам носити хіджаб. І це рішення знов відкрило дебати і викликало побоювання з приводу майбутнього хіджабу в Європі. В своїй постанові суд зазначив, що «заборона на носіння на робочому місці усього, що виражає політичні, філософські або релігійні переконання, може бути виправдане необхідністю роботодавця надати клієнтам нейтральний імідж або запобігти будь-яким громадським дискусіям».

Рішення Європейського суду викликає стурбованість на тлі підйому правих популістів і ксенофобської риторики. Деякі опротестували це рішення, заявляючи, що воно «забезпечує правове прикриття для дискримінації» і скеровано на асиміляцію мусульман в європейські суспільства. Багато спеціалістів визнають, що інтеграція і асиміляція ісламських груп населення в західних суспільствах — це тернисте і складне питання, пов’язане з багатьма чинниками і змінними, через що важко говорити про взірцевий успіх конкретної країни Європи в інтеграції своїх мусульман, особливо на тлі росту несприятливих чинників. Саме тому можна спостерігати ріст популістських тенденцій на європейському континенті.

Дослідники вважають що французька модель в Європі, мабуть, найневдаліша в області інтеграції мусульман в європейське суспільство на тлі низки подій, вказуючи на це, таких як карикатури на Пророка Мухаммада ﷺ, а також заяви президента Франції Еманнуеля Макрона про Іслам у жовтні минулого року, що викликала багато суперечок. Тепер він говорить, що дебати про хіджаб підсилились через «політичний контекст і підйом ісламської течії чи ісламського пробудження в арабському ісламському світі з появою політичних течій Ісламу в регіоні і бажанням Заходу захистити свої країни».

«Ар-Рая»: Захід продовжує війну з Ісламом. Але тепер вона приймає інший вимір, тому що пов’язана з спонуканням мусульман в своїй релігії і неприйняттям концепцій Заходу в їх власних домах, а також пов’язана з загостренням конфлікту між цивілізацією Ісламу, яка сходить, і капіталістичною західною цивілізацією, яка провалилась. Тому атмосфера конфлікту усе більше приймає тиранічний характер. І так буде тривати аж до повернення Другого Праведного Халіфату, який покладе край капіталістичній несправедливості.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая