Минуло шість років після того, як жителі Шаму почали свою благословенну революцію, яка прагне до Дамаску як до завершальної своєї мети, тому що саме у Дамаску буде відрубана голова змії, саме у Дамаску буде скасований режим, і тоді мусульмани втілять Іслам повністю, після чого понесуть його усьому світу.
Благословенна революція Шамау нібито поїзд пройшла багато станцій під назвою «Женева», «Каїр», «Ер-Ріяд» і т.д... На кожній такій станції частина пасажирів сходила з поїзда, тому що вони або бажали добратися саме до цієї станції, або їх спокусили, і вони припинили свій шлях, а інші пасажири продовжували свій шлях далі.
Поїзд пройшов станції «Нью-Йорк» та «Відень»... Усі вони були пройдені і усі вони — вже у минулому.
Сьогодні поїзд прибув на станцію «Астана», вихід на якій розраховано для усіх пасажирів, де від них вимагається або зійти з поїзду, або зупинити його!
Насправді ми бачимо, як частина пасажирів сходить на станції «Астана», усвідомлюючи, що цим самим поїзд не доставить їх у потрібне місце і що люди у поїзді не згодні з цим. Революція диктує та закликає:
يَا بُنَيَّ ارْكَبْ مَعَنَا
«Сине мій! Сідай з нами» (11:42), —
а їх положення говорить само за себе:
سَآوِي إِلَىٰ جَبَلٍ يَعْصِمُنِي مِنَ الْمَاءِ
«Я сховаюсь на горі яка врятує мене від води» (11:43).
О жителі Шаму! Врятований та захищений від лиха тільки той, кого помилує Аллах. Вже стало ясно видною відмінність між народом у Сирії та лідерами опозиції, яким допомагають їх спонсори, годуючи їх вогнем:
كُلُّ لَحْمٍ نَبَتَ مِنَ السُّحْتِ فَالنَّارُ أَوْلَى بِهِ
«Усе, що вигодувано вогнем — ближче до нього»...
О сини нашої Умми, які пішли в Астану! Поверніться у поїзд вашої революції та почніть творити праведні справи, і, можливо, Аллах пробачить вам ваші гріхи! У протилежному випадку ви понесете іще більше тягаря поверх того, що вже несете, а у Судний День вас буде запитано за те, що ви наробили...
Це що стосується лідерів опозиції, як вирушили в Астану. Але що стосується решти мусульман, то чи розуміють вони, що поїзд революції Шаму — це їх поїзд? Чи розуміють вони, що революція Шаму — це їх революція?
Питання по Шаму — це питання першої значущості у сучасному світі, це питання, яке намагається вирішити Америка і, можливо , навіть увесь західний світ...
Західні держави спантеличились цією проблемою, тому що вони уважно спостерігають за відгуками мусульман до Ісламу та за їх прагненням обрати Іслам методом свого життя, щоб жити у величі під правлінням істинного ісламського правителя, який втілює Ісламський Шаріат... Вони також розуміють, мусульмани ніколи не обмежаться тільки цим, а понесуть світло Ісламу далі у світ,завойовуючи нові країни та виводячи людство із пітьми дикого капіталізму до світла Ісламу та його прямому шляху, після чого люди натовпами увійдуть у релігію Аллаха, як про це казав Посланець Аллаха ﷺ:
يَبلُغُ مُلْكُ أُمَّتِي مَا زَوَى اللهُ لِي
«Володіння моєї Умми охоплять те, що показав мені Аллах».
Тоді трони невір’я падуть і тоді зникнуть дикі держави, які скрізь вбивають людей та розчавлюють їх гідність...
Захід чудово розуміє, що його культура не зможе протистояти культурі Ісламу , як і розуміє, що не зможе відкрито чинити опір Ісламу... Тому ми чуємо заяви західних діячів про передсмертну агонію Європи та її швидкому падінні перед державою Халіфат.
Захід намагається встати між мусульманами та Праведним Халіфатом, не даючи їм встановити його, через що ми бачимо, як він вдень та вночі шукає будь-який спосіб зупинити поїзд революції Умми у Шамі... але не може. Захід скликає одну конференцію за іншою , просить по допомогу арабські та неарабські режими в ісламському світі, просить по допомогу Іран та його найманців, просить по допомогу Росію, режими КСА та Туреччини, але по сей день так і не може зупинити поїзд революції у Шамі, і він ніколи цього не зможе, з дозволу Аллаха. Сьогодні Захід шукає будь-яку силу, яка змогла б зупинити поїзд революції на його останній зупинці в Астані . Західні держави усвідомлюють небезпеку, яка виходить від революції Шаму для себе, тому і намагаються покінчити з нею.
Але чи розуміють мусульмани, у свою чергу, проблему Шаму?
Однозначно необхідно, щоб усі мусульмани знали про проблему Шаму, тому що вона є проблемою усієї Ісламської Умми, яка жила раніше у Халіфаті як за кам’яною стіною, головуючи над світом справедливістю Ісламу та його щирістю.
Після того, як був зруйнований Халіфат, Умма опинилась розірваною, залишилась жити у приниженні та слабкості з подачі своїх правителів, посаджених на її шию Заходом. Ці правителі тільки і знають, що захищати інтереси своїх хазяїв і не дозволяти Уммі повернутися до її релігії. Насправді, не минає і дня, щоб наша Умма не проливала сльози та кров, несучи мертві тіла своїх дітей...
Такою є проблема нашої Умми... Проблема полягає у тому, що Умма прагне до великого життя у затишку Ісламу.
Якою ж тоді є проблема саме жителів Шаму?
Проблема їх полягає у тому, що вони бажають звільнитись від оков рабства злочинного режиму. Тому вони вийшли на вулиці, скандуючи гасла про свободу, про бажання скинути режим та жити у затишку Ісламу, для чого вони і принесли усі ці жертви та заплатили усі ціни.
Так у чому ж проблема і чому поїзд революції зупиняється?
Проблема — у тому,що деякі пасажири цього поїзду, а саме — керівники повстанських угрупувань, як і колись, слухають Захід — свого ворога, — сподіваються на його рішення та умовляють його!!!
Так яким же повинно бути рішення?
Рішення полягає у тому, що права не випрошуються у ворогів, а повертаються із їх лап силою!
Кожного разу, коли Захід втручався у проблеми мусульман, намагаючись вирішити їх по-своєму, це оберталось лихами для самих же мусульман, від яких вони стікали кров’ю та проливали сльози.
Такою є реальність навколо нас, яка говорить про це... З того дня, як проблему Палестини почав вирішувати Захід, ми дійшли до того, що розгубили усі свої права і навіть право молитись у мечеті аль-Акса!!!
Можна почати перелічувати і інші події, які сталися після того, як правителі мусульман віддали рішення у руки Заходу. Наприклад, Бірма, де мусульман спалюють заживо, або ЦАР, де їх поїдають заживо, Боснія та Герцеговина, Косово, Чечня, Афганістан, Ірак... А закінчити можна нафтою мусульман, якою вони зовсім не володіють і не можуть нею розпоряджатись, втім, як і рештою інших своїх ресурсів...
О наші люди у Шамі!
Америка та Захід — вороги, навіть якщо і упевняють нас у дружбі!
Правителі мусульман — агенти Заходу та інструменти у його руках, обернені проти нас!
Нитки, які зв’язують нас з Заходом, повинні бути обірваними, навіть якщо це — допомога та фінанси з їх боку.
Наші повстанські угрупування повинні звільнитись з-під залежності від рішень західних держав-спонсорів.
Зупинятись посеред дороги — смертельно небезпечно, навіть якщо дорога важка.
Жителі Шаму — це надія Умми на порятунок від їх правителів і на звільнення від впливу західних держав.
Поїзд революції у Шамі потребує свого керівництва, щирої людини, політичного лідера, який знає, по якій дорозі вести людей, усвідомлює небезпеку, яка виходить від інших держав, що прагнуть обірвати наш шлях... Нам потрібен такий провідник, який знає кожну станцію і знає, як добратися до останньої із них у Дамаску, де висадити пасажирів і куди їх направити, а також те, що вони повинні будуть зробити заради встановлення держави мусульман; який знає, як керувати державою і як зміцнювати її, а також як оберігати себе та мусульман від інших держав навколо.
Жителі Шаму та усі мусульман повинні знати, що поїзд революції повинен досягти Дамаску, а для цього він повинен іти по шляху Посланця Аллаха ﷺ і не переходити в іншу колію...
Акція встановлення прапорів Ісламу о п’ятниці у м. Нава під час мітингу проти рішень конференції в Астані, як і інших мітингів в інших районах, організованих членами Хізб ут-Тахрір, була здійснена з метою зірвати плани цієї конференції , щоб поїзд революції не зупинився. Ця акція нагадала мусульманам про їх велич та порадувала їх, тому що люди пам’ятають, що саме на сопці Тель-Джабія уперше були встановлені прапори Ісламу руками сподвижників Посланця Аллаха ﷺ, які вирушали на взяття Дамаску. Прапори, які майоріли у ті дні на сопці, передвіщали швидке завоювання Дамаску. Чи не настав час знов направитись на Дамаск? Хіба жителі провінції Дераа не розуміють, що шлях до Дамаску лежить через їх землі? Хіба жителі м. Нава не знають, що шлях на Дамаск пролягає через Тель-Джабія?
Можливо, прапор та стяг Пророка ﷺ, встановлені над Тель-Джабія, будуть мати позитивну відповідь у місцевих жителів, але усе одно прапор та стяг повинен буде понести політичний лідер...
Так, ці прапори, з дозволу Аллаха, послужать радісною звісткою для мусульман, яка говорить про те, що поїзд революції Шаму іде до Дамаску — до своєї останньої станції, де пасажири-мусульмани вийдуть для того, щоб знищити злочинний режим та встановити великий Іслам.
Газета «Ар-Рая»
Каміль Хаурані
7 Мухаррама 1439 р.х.
27.09.2017 р.
