О лідери загонів! Покваптесь сісти у човен, доки не втонули!

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Хізбут-Тахрір у Сирії направив відкрите послання під назвою «Відкритий лист від Хізб ут-Тахрір у Сирії до керівників військових загонів сирійської революції».

У ньому зазначені наступні важливі пункти:

По-перше, Хізбут-Тахрір у Сирії намагається притягти увагу керівників бригад на результат революції у Шамі після семи років жертвоприношень. Хізб звертається до них через хадис про оголеного увещевателя1. Посланець Аллаха у хадісі ﷺ звертається до сахабів, попереджаючи їх про покарання Аллаха, подібно оголеному увещевателю. Так і Хізб намагається попередити про майбутню загрозу та вторгнення ворогів.

По-друге, у посланні було описано положення революції у містах Дера, Дамаск, Хомс, Алеппо, Ідліб та у районі оазису Гута. «У м. Дера повстанці були повернуті у кайдани, і битва під гаслом «Краще смерть, аніж приниження» була вимушена зупинитись», «У Східній Гуті режим перехопив ініціативу, зжав кільце оточення та відновив бомбардування; причиною такої активності режиму послугувала невпинна різанина між «Джейш аль-Іслям» та «Фейлак ар-Рахман»,«У районі до півночі від Хомса відданим справі революції повстанцям перешкоджають у відкритті нових стратегічно важливих фронтів, а панікери тим само усугубляють і без того напружену обстановку, і усе це — на тлі ситуації, яка щоденно погіршується, у плані революції та духу народу»,«На сході злочинний режим шматок за шматком відриває від території, яка контролюється «ІДІЛ»; це сталося після того, як ці організація продемонструвала своє викривлене розуміння Халіфату та Ісламу. Тепер «ІДІЛ» готується до уходу зі своєї території, і немає того, хто б із жителів жалкував про їх ухід.», «Що стосується районів «Щита Євфрату», то там турки приручили повстанців, тим самим вбивши революцію; так само вони готуються покінчити з революцією у районі до заходу від Алеппо та в Ідлібі, територія якого стала притулком для повстанців та останнім оплотом революції. Захід намагається перефарбувати останній оплот революції фарбою терору, щоб потім революціонери проявили малодушність і їх наміри стали неоднозначними».

Послання торкнулось ситуації в Ідлібі та згадувало про протиріччя там серед угрупувань та про відсутність у них чіткого бачення наступним чином: «Усі ми стали свідками тому, що сталося з «Хайят Тахріраш-Шам» після того, як це угрупування було втягнуто в озброєне протистояння з «Ахрараш-Шам»; використовуючи це, Захід на його шиї затягнув аркан, і тепер він не у силах звільнитись від нього. Проте адже він домінував над більшою частиною звільненого північного заходу Сирії. Тепер він намагається маневрувати між двома неправильними виборами, думаючи,що немає третього. Їй доводиться обирати: або піти по стопам «ІДІЛ» у неправильному розумінні та втіленні законів Ісламу, внаслідок люди зненавидять Великий проект Ісламу (Халіфат), що підштовхне їх до прийняття будь-якого світського проекту, будь-якої окупаційної сили після того, як земля буде усіяна розвалинами та руїнами; або підкоритись тому, що диктує Захід, як це зробили інші угрупування; у результаті спадуть з неї усі завіси, а нашу землю вона віддасть на розтерзання секуляристам, авантюристам із числа прихвоснів Заходу та злочинному режиму Асада, що є для нас безчестям. І усе це буде відбуватись під приводом збереження Ідліба від долі, яка спіткала Ракку та Масул».

У листі також згадується про ідею громадянської адміністрації: «Ваша ідея громадянської адміністрації в останній час була лише спробою справити враження на Захід, щоб показати, що ви стали кроткою слухняною овечкою і більше не є терористами. У дійсності це — іще один крок на шляху повернення повстанців у в’язниці злочинного режиму. Так сталося через те, що ця згубна думка стала для вас повсякденною, що призвело до відходу від основної мети, яка на самому початку революції кристалізувалась та роз’яснювалась на протязі перших двох років. Ваша згубна думка полягає у скиненні режиму та встановлення панування Ісламу на основі ідеї світського управління». Також згадується про заклик міжнародної спільноти мовою так званої «Ісламської Ради»: «Ми хочемо заявити, що ця пропозиція — ніщо інше, як нова спроба з боку людей, зломлених морально та таких, що обдурилися Заходом, обійти стороною ісламський проект революції та перешкоджати його втіленню у життя. Ця спроба зупинити ісламське дихання, які досі відчувається в революції, також підбурювання бойових загонів до міжусобиці та різанині між собою».

У листі присутнє звернення у виді докору повстанцям та лідерам угрупувань: «Хіба для цього ви вийшли воювати проти режиму? І це після десятків тисяч шахідів, сотень тисяч поранених та інвалідів, людей, заточених у в’язницях, більше 10 млн. тих, хто втік із країни, десятків тисяч зруйнованих шкіл, лікарень,ринків?.. І після усіх цих жертв ви смиренно та принижено ідете на поклон до режиму Асада, щоб він знов почав бити батогом спини вільних людей, знов зігнав наших вільних жінок у свої в’язниці? Ви схожі на ту, що розпускає свою пряжу після того, як скріпила нитки!».

По-третє, були перелічені причини, які привели революцію до нинішнього положення:

1. Брудні політичні гроші, через які Захід послабив лідерів угрупувань та обернув їх із революціонерів у пригноблювачів та в інструменти для реалізації проектів Заходу у регіоні.

2. Ісламісти, які використовували хукми Шаріату не на своїх місцях, щоб виправдати вчинки своїх лідерів у внутрішній боротьбі та кровопролитті. Вони дозволили невірним керувати віруючими через різноманітні фетви, угодні їх господам. У якості виправдання вони використали такі правила, як «мета виправдовує засоби». Їм здалось, що інтереси мусульман перетинаються з інтересами невірних, а отож, можна погодитись на союз з дияволом.

По-четверте: у листі Хізба було в представлено рішення на ситуацію, яка склалася у Шамі, з шаріатської точки зору. Дане рішення резюмовано у наступних пунктах:

1. Чітке визначення вимог, щоб не збитися з мети:

а) скинути режим в усіх його формах та проявах;

б) повне звільнення від впливу колоніалізму, що контролювати внутрішню та зовнішню політику;

в) встановлення держави Халіфат, благу звістку, про яку нам повідомив Пророк ﷺ.

2. Розривання усіх міжнародних зв’язків та відмова від брудних політичних грошей.

3. Вимога покінчити з роз’єднаністю, протиріччями та братовбивством та об’єднатися на основі політичного проекту, виведеного із Корану та Сунни і запропонованого партією Хізбут-Тахрір для революції Шаму.

По-п’яте: причини, по яким послання адресовано керівникам загонів, полягає у тому, що саме вони відповідальна за переговори в Астані та ним подібні. З початок військової революції та за її завершення.

По-шосте: реакції навколо змісту цього листа в озброєних колах варіювалось. деякі заарештовували хлопців із Хізбут-Тахрір, подібно угрупуванню «Файлак ар-Рахман» у Гуті. Деякі із загонів похвалили цю пропозицію та вважають це єдиним виходом із ситуації, що склалася. Проте деякі проігнорували це послання Хізбут-Тахрір.

Що стосується народу, то люди зняли багато відеороликів, у яких говориться про їх прийняття даної пропозиції та вимагається від керівників загонів зробити те ж саме.

Газета «Ар-Рая»
Усама аш-Шейх
28 Мухаррама 1439р.х.
18.10.2017р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая