Зустріч у Сочі — це спроба стерти із пам’яті бажання скинути Асада

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Зустріч у Сочі, яка відбулась у понеділок 17 вересня 2018 року між президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом та президентом Росії Володимиром Путіним, завершилась домовленістю про створення до 15 жовтня демілітаризованої зони шириною від 15 до 20 км. уздовж лінії зіткнення.

З наближенням дати створення демілітаризованої зони ми повинні розуміти наслідки цієї угоди, яка носить небезпечний характер на додаток до решти небезпечних обертів на протязі усієї революції.

Спочатку ми повинні подивитись на цю угоду з правильної точки зору, і тоді ми зрозуміємо, що вона є кроком на шляху до досягнення американського політичного рішення. Це рішення, яке закликано покінчити з революцією Шаму і зробити марними усі її жертви, передбачає лише деякі конституційні змінення, які стримають народ Сирії під американською гегемонією. Після цього можна говорити і про обмеженні повноважень президента і навіть про повну його нейтралізацію.

Вищенаведене стосується довгострокових наслідків. Що стосується безпосередніх наслідків цієї угоди, то найбільш важливим із них є відмова від мети скинути режим, що було однією із важливіших констант революції. Демілітаризована зона стане ошийником звільнених районів, утримуючим від будь-яких серйозних дій, які могли б призвести до скиненню режиму або хоча б до відчутних ударів по ньому. Режим буде у безпеці від будь-якої реальної загрози, особливо після забезпечення безпеки Дамаску та його околиць. На додаток до цього станеться ізоляція решти звільнених районів у вигляді великої в’язниці, в очікуванні завершення американського політичного рішення. Тиран Шаму відновить артерії життя, відкривши стратегічні дороги, що з’єднують Алеппо і Дамаск, Алеппо і Латакію.

Також угода створить відповідну атмосферу, ввергнувши повстанські загони у міжусобиці і боротьбу за виживання під приводом захисту цивільних осіб, що стане наслідком так званої «боротьби з тероризмом». Це ж, у свою чергу, буде залишатись приводом для проведення російських бомбардувань, які не будуть розрізняти між цивільними і військовими, між одним загоном та іншим. Таким чином, триватимуть російські повітряні удари, вбивства і виселення цивільних. До усього цього невірний Захід буде прагнути позбавити зброї усіх повстанців, які не підкоряться американському політичному рішенню.

Те, чого руські не могли досягти військовим шляхом, вони досягли політичним, уклавши цю угоду. Усе це було досягнуто завдяки турецькому режиму і під видом гуманітарних дій. Туреччина зіграла дуже важливу роль у досягненні того, до чого прийшла революція Шаму. Але це може усвідомити лише той, хто перестав жити мріями. Турецький режим малює ілюзії та просуває регіон до політичного рішення США. Він, немов троянський кінь, зміг проникнути до лідерів повстанських загонів і почав стримувати їх, відкривши двері перед невірним Заходом для захвату усіх районів, щоб знов повернути їх під окупацію в обличчі національних урядів та обраного президента.

Щоб зрозуміти стадію сирійської революції та небезпеку того, до чого вона рухається, ми повинні усвідомити суть боротьби, від якої невірний Захід намагається нас відволікти. Конфлікт не пов’язаний лише з тираном, незважаючи на усі спроби Заходу зобразити усе саму у такому світлі. Насправді, це боротьба між істиною та брехнею, вірою та невір’ям, між культурою Ісламу та культурою Заходу. Це і є шаріатське реальність конфлікту, що неодноразово підтверджується Всемогутнім Аллахом у Корані:

وَلَا يَزَالُونَ يُقَاتِلُونَكُمْ حَتَّى يَرُدُّوكُمْ عَنْ دِينِكُمْ إِنِ اسْتَطَاعُوا

«Вони не перестануть битися з вами, доки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть» (2:217),

يُرِيدُونَ أَنْ يُطْفِئُوا نُورَ اللَّهِ بِأَفْوَاهِهِمْ وَيَأْبَى اللَّهُ إِلَّا أَنْ يُتِمَّ نُورَهُ وَلَوْ كَرِهَ الْكَافِرُونَ

«Вони хочуть загасити світло Аллаха своїми вустами. Проте Аллах не допустить цього і завершить поширення Свого світла, навіть якщо це ненависно невіруючим» (9:32).

Такою є суть конфлікту, і, усвідомивши цей факт, можна зрозуміти, що звуження його до питання перебування тирана Асада при владі — це обман. У чому сенс того, що ми замінимо одного тирана іншим?! Хіба з такою метою почалась революція Шаму, хіба заради цього було стільки жертв?! Нехай же те, що відбувається у Тунісі та в Єгипті буде назиданням для вас…

Розуміючи суть конфлікту, ми усвідомлюємо, що будемо продовжувати страждати від несправедливості та зубожіння, доки ці режими продовжують правити нами,тому що вони виходять із невігластва в усіх його змістах. Всевишній Аллах говорить:

أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْماً لِقَوْمٍ يُوقِنُونَ

«Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:50).

Підкорення їм та відмова від Шаріату Аллаха — це і є лихоюм. Всемогутній Аллах говорить:

وَمَنْ أَعْرَضَ عَنْ ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنْكاً وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَى

«А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя, а у День воскресіння Ми воскресимо його сліпим» (20:124).

Той, хто хоче жити щасливо у цьому світі  та у Майбутньому житті, повинен добре усвідомити цей факт і прагне жити у затишку Шаріату Аллаха, відрізаючи який-небудь зв’язок з державами-спонсорами, щоб повернути ініціативу у свої руки, а потім працювати над створенням Праведного Халіфату, про який передвіщав Посланець Аллаха ﷺ. Повідомляється у достовірному хадісі Імама Ахмада, що Пророк ﷺ сказав:

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ؛ ثُمَّ سَكَتَ

«… Потім знов буде Халіфат за методом пророцтва». Після цього він замовчав».

І нарешті, ми повинні розуміти, що невірний Захід, очолюваний Америкою, прийняв політичне рішення у якості остаточного методу знищення революції Шаму. Усі угоди та конференції проводяться у цьому контексті незалежно від того, наскільки різноманітні інструменти і методи обману. Ми усі повинні знати, що успіх Америки у її політичному рішення означає втрату більше мільйону шахідів і втрату усіх  жертв, принесених сирійським народом на протязі восьми років.

 

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Абдульваххаб
Голова інформаційного офісу Хізхб ут-Тахрір у Сирії
1 Сафара 1440 р.х.
10.10.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню