Кров жителів Шаму — жертва турецького режиму на вівтарі міжнародної спільноти

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня

Почуття гніву і відрази майже зникають у відношенні тих, хто зрадив свій народ і єдиновірців подібно описуваним в книгах історіям Абрахі і Ібн Алькама, коли ми бачимо таке ж зрадництво з боку турецького режиму.

Злонамірна роль, яку зіграв турецький режим у ліквідації благословенної революції Шаму і у відхиленні її від шляху з миті виникнення, дуже схожа похожа на роль Мустафи Кемаля в руйнуванні Османської держави Халіфат на початку минулого сторіччя. Найбільш яскравою рисою цієї ролі є брехня, віроломство і зрадництво заради американського порядку денного, щоб зберегти їх інтереси в регіоні шляхом утримання при владі агента Башара Асада, не допускаючи скинення його світського режиму і встановлення ісламської системи правління Праведного Халіфату за методом пророцтва.

Початком змови проти революції з митті її виникнення у 2011 році явились заяви з боку турецького режиму, що засуджують дії режиму Асада проти свого беззахисного народу, і вимоги провести зовнішні реформи, щоб остудити бурхливий на той час гнів вулиць. Потім ці заяви переросли у вимоги зміни голови режиму з причини його нелегітимності, про що у свій час проголошував сам Ердоган.

Роль турецького режиму стала більше підступною після того, як він зміг підкупити слабкодухих і недоумків із числа ватажків повстанських угрупувань (в тому числі — ісламських), спокушених владою і грошима, внаслідок чого був зданий Алеппо, дві Гути і Хауран за допомогою зрадницьких угод Женева, Астана і Сочи. Проте найгіршим положенням того, як міг показати себе турецький режим, стало 24 серпня 2022 року, коли міністр іноземних справ Мевлют Чавушоглу закликав до примиренню з режимом Асада, за яким відбулась заява голови режиму Ердогана про його бажання зустрітись з Асадом, про що повідомляють багато ЗМІ, в тому числі — турецька газета «Hürriyet».

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар зустрівся зі своїм сирійським і російськими колегами — Алі Махмуд Аббасом і Сергієм Шойгу, а також головами спецслужб Туреччини, Сирії і Росії, в російській столиці Москві, додавши новий, але не останній епізод в серію змов турецького режиму проти революції Шаму, поки не доб’ється своєї цілі «звільнити» останній дюйм землі, щоб передати під контроль злочинного режиму.

В минулий період турецький режим зосередився на підготовці атмосфери для так званого «примирення між опозицією і режимом» шляхом припинення вогню і запобігання будь-яким військовим діям, які могли б скинути режим Асада, що рушиться. У той же час турецький режим доручив усім своїм елементам впливу, виконуючим роль урядів всередині Сирії («Уряд порятунку Сирії» і «Тимчасовий уряд Сирії»), а також лідерам пов’язаних з Туреччиною угрупувань, щоб вони підсилили тиск на народ, щоб зломити його волю і примусити підкорятись. Останнім елементом тиску була паливна криза і переслідування спецслужбами усіх щирих революціонерів,які відмовляються іти по шляху американського політичного рішення і Резолюції №2254.

Турецький режим за допомогою своїх інструментів зміг нейтралізувати багатьох провідних діячів сіл, міст і старійшин родів, зайнявши їх другорядними питаннями і визначивши в одне і те ж русло повстанських угрупувань під назвою «родова рада» і «ради примирення», подібно народному зібранню режиму Асада. Завдяки цьому він зміг позбавити ватажків і старійшин племен народної підтримки, щоб гарантувати, що вони не здійснять спроби повернення революції в правильне русло і що їх діяльність буде обмежена тим, що турецький режим запропонує їм через свої внутрішні інструменти впливу, останнім із яких була заява Ради Шури племен і родів 21 грудня 2022 року у справі про зґвалтування і вбивство двох жінок у місті Дейр-ез-Зор. Проте ми не знайдемо жодної заяви Ради про бомбардування районів і вимушеного їх залишення. Ми не знайдемо заяв про те, що турецький режим об’явив про свою готовність передати контрольовані ним райони злочинному режиму в Дамаску, і про те, що це тягне за собою небезпеку для життя, честі і майна. Усе це робиться для того, щоб ватажки і старійшини не грали відведену їм роль у керівництві народом — обернути політику турецького режиму і стоячої за нею Америки проти них самих, виправивши хід революції і обрубивши вплив ззовні, а також звільнити повстанські угрупування від залежності, яку забезпечив турецький режим, переслідуючи інтереси Америки у підтриманні режиму Асада і запобігання його падіння.

На завершення скажемо, що турецький режим з самого початку революції був отруйними кинджалом в тілі благословенної революції, і він не упустив жодної можливості спотворити істинну роль революції, поки революція не усвідомила небезпеку шляху, по якому її намагались увести. На жаль, спотворення революції здійснено «бородами і чалмами», як прославляють і виправдовують такий спотворений шлях революції і старанно працюють над тим,щоб приховати задум її спотворення в обмін на мінливе мирське підношення. І так тривало аж до нещодавньої заяви МЗС Туреччини про те, що у випадку досягнення політичної стабільності Анкара має намір передати владі Дамаску контроль в районах, в яких вона присутня. На це варто сказати, що на адресу турецького режиму можна застосувати слова Пророка ﷺ, які він сказав колись Абу Хурайрі щодо його полоненого:

قَدْ صَدَقَكَ وَهُوَ كَذُوبٌ

«Він дійсно сказав тобі правду, незважаючи на те, що він — запеклий брехун!».

Практичні кроки по запобіганню досягнення цілі турецьким режимом і стоячою за ним Америкою повинні проявлятись у виді відновлення початкового прагнення революції і забезпечення поразки політики турецького режиму у спробі управління революцією, а також згуртування навколо щирого і свідомого політичного керівництва з політичним проектом, який виходить із нашої ісламської акиди, великого проекту Ісламу — Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва. Заради досягнення цієї цілі в містах і селах необхідна наявність групи щирих революціонерів із числа муджахідів, впливових осіб і старійшин родів, які будуть проводити політичну і військову діяльність, щоб повернути рух революції в правильне русло і обернути магію проти самого мага.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Абдульджавад
18 Джумада ас-сані 1444 р.х.
11 січня 2023 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая