Говорять, лиха не приходять поодинці. Жителі Гази стикнулись з жахами війни і винищенням з боку злочинного єврейського утворення, а також з голодом і хворобами, породженими блокадою і забороною на постачання продовольства і медикаментів. А з приходом зими, яка супроводжується вітрами, проливними дощами і лютим холодом, трикутник смерті зімкнувся остаточно. Особливо трагічною виглядає ця картина на тлі зруйнованої інфраструктури і переповнених таборів біженців, де відсутні навіть елементарні умови життя: ані організованості, ані укриттів, ані ресурсів для вдоволення найнагальніших потреб. Намети, які стали тимчасовим притулком, за п’ятнадцять місяців так зносились, що більше не захищають ані від пронизливого холоду, ані від дощів, які затоплюють їх мешканців. До того ж люди були вимушені не раз переносити ці шатри з місця на місце через накази про евакуацію, які видавались окупаційною армією, і рятуючись від загроз насильства, що остаточно добило ці намети.
Ситуація в секторі Газа стає усе більш трагічною, і кількість жертв зростає не тільки через геноцид, організований єврейською армією, але й внаслідок голоду і суворих зимових умов. Згідно офіційно опублікованій статистиці, в Газі десь 110 тисяч наметів стали непридатними для проживання. Нещодавні сильні вітри зруйнували значну частину цих укриттів, залишивши тисячі людей без даху над головою. ЗМІ і соціальні мережі передають кричущі кадри затоплених наметів в різних районах Гази, у той час цивільна оборона заявила про своє безсилля надати постраждалим альтернативні місця укриття, через що багато хто вимушені проводити ночі під відкритим небом. Лютий холод, який охопив Газу минулого тижня, уніс життя сімох людей, шестеро із яких діти, включаючи місячних близнюків Алі і Джуму Батран, про чию смерть 30 грудня 2024 року повідомив урядовий прес-центр Гази. Також повідомляється про 44 загиблих через хронічне недоїдання і голод, від яких особливо страждають жителі північної частини. Більше того, 3500 дітей залишаються під загрозою загибелі через нестачу продовольства.
Окрім цього, тисячі вагітних жінок знаходяться в критично небезпечній ситуації через нестачу життєво важливої медичної допомоги. Сотні тисяч старих і людей з хронічними хворобами, десятки тисяч поранених, а також онкохворі, які потребують лікування за кордоном, через нестачу ресурсів, мовчки вимушені чекають на свою смерть. На тлі епідемії інфекційних захворювань і гострої нестачі ліків, викликаних зачиненням кордонів і забороною з боку єврейського утворення на їх ввезення, трагедія стає іще більш глибокою. На додаток до усього цього єврейська окупаційна армія іще більше усугубляє положення своїми атаками на лікарні, медичні центри і медперсонал.
Це лише мала частина страждань і гуманітарної кризи, яку переживають жителі Гази. Реальність є іще більш катастрофічною, її жах неможливо передати словами. Тоді як трагедія підсилюється,а лиха валяться одне за другим, жителі Гази приймають усе, що відбувається, з вірою у серці і покорою перед Всевишнім Аллахом, сподіваючись на Його милість, як сказано в Корані:
وَلَنَبْلُوَنَّكُم بِشَيْءٍ مِّنَ الْخَوْفِ وَالْجُوعِ وَنَقْصٍ مِّنَ الْأَمْوَالِ وَالْأَنفُسِ وَالثَّمَرَاتِ وَبَشِّرِ الصَّابِرِينَ
«Ми неодмінно випробуємо вас страхом, голодом, втратою майна, людей і плодів. Обрадуй же терплячих» (2:155).
Але головне питання, яке задає кожна дитина, кожна матір і дружина шахіда, кожен юнак і кожен старець в Газі: де ж ви, наші брати по вірі? Хіба ми не частина вашої Умми? Як довго ви будете мовчати, дивлячись на наше винищення, чуючи про наші страждання? Невже у вас очі, які не бачать, вуха, які не чують,і розум, який не розуміє? Або ви підкорились мирській спокусі, а ваші серця охопила слабкість, любов до тимчасовому і неприязнь до вічному?
О, мусульмани! Подібно тому, як лиха приходять одне за другим, так і благо, з дозволу Аллаха, прийде стрімко. Ви здатні змінити положення на Благословенній землі до кращого, якщо будете рішучими і поставите повеління Господа на перше місце. Ми — із вас, а ви — із нас. Хіба ми не брати, як сказано в словах Всевишнього:
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ
«Воістину, віруючі — брати» (49:10)?!
Хіба у нас немає права на те, щоб ви надали нам допомогу, як про це сказав Посланець Аллаха ﷺ:
مَثَلُ الْمُؤْمِنِينَ فِي تَوَادِّهِمْ وَتَعَاطُفِهِمْ وَتَرَاحُمِهِمْ مَثَلُ الْجَسَدِ إِذَا اشْتَكَى مِنْهُ شَيْءٌ تَدَاعَى لَهُ سَائِرُ الْجَسَدِ بِالسَّهَرِ وَالْحُمَّى
«В своїй любові, милосерді і співчутті по відношенню один до одного віруючі подібні одному тілу: коли одну із його частин уражає хвороба, усе тіло відгукується на це безсонням і температурою».?!
Хіба на вас немає обов’язку перед нами, як говориться про це в аяті:
وَإِنِ اسْتَنْصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять у вас допомоги у справі релігії, то ви повинні їм допомогти» (8:72)?!
Як ви можете спокійно жити, коли смерть оточує нас з усіх боків? Як ви можете спокійно перебувати у теплі, коли наші діти помирають від холоду? Як ви можете насолоджуватись їжею, у той час як ми, щоб накормити наших дітей хоча б шматочком хлібу, готові віддати свої життя?
Допомога потребуючому і захист пригнобленого — це священний обов’язок кожного мусульманина і один із проявів великодушності в Ісламі. Нехай буде задоволений Аллах матір’ю правовірних Хадіджею, яка в ніч, коли Посланцю Аллаха ﷺ явився Джибріл, втішила його словами: «Аллах тебе не залишить, адже ти гостинний, допомагаєш потребуючим і захищаєш пригноблених». Коли Аллах утвердив релігію і дарував перемогу Своєму Пророку ﷺ і віруючим, у нас з’явилась Держава, яка нас захищала і об’єднувала, тоді наше благо торкнулось кожної людини, незалежно від її віри, кольору шкіри чи походження. Так чому ж сьогодні ми не підтримуємо один одного і не проявляємо милосердя один до одного? Нехай помилує Аллах праведного халіфа Умара. У часи голоду він звернувся до Амру ібн аль-Асу, свого намісника в Єгипті, з такими словами: «Хіба я і мої люди можемо голодувати, поки ти і твої люди ситі? На тобі допомога! На тобі допомога!». І Амр відправив караван, початок якого був в Медині, а кінець в Єгипті, щоб полегшити положення мусульман в Медині.
Важкі обставини, глибокі страждання і гуманітарна катастрофа — реальність сьогоднішнього дня. Проте ви, мусульмани, здатні покласти край цих пригнобленням і полегшити біль. Важливо розуміти, що створення подібних обставин — це частина тактики, скерованої на відволікання людей від істинної суті проблеми та її корінного рішення, яке полягає в усуненні злочинного утворення з палестинської землі. Подібні реалії роблять людей більш сприйнятливими до компромісних рішень і капітуляції під приводом полегшення страждань і припинення насильства, внушаючи, що іншого виходу немає. Ми в своїх словах не хочемо сказати, що ці страждання і насильство нас не хвилюють, а закликаємо до пошуку корінного і повного рішення проблеми, без якого уся допомога жителям Палестини залишиться лише тимчасовим знеболювальним, яке не вилікує справжню хворобу.
Умма повинна рухатись до рішення проблеми в її основі, виконати свій шаріатський обов’язок перед Палестиною та її народом, а також прагнути до знищення злочинного утворення, звільнивши Благословенну землю від його тиранії і насильства. Якщо ви не зробите цього, станете свідками смути і великого нечестя на землі.
Аллах неодмінно спитає вас про те, що ви зробили, щоб допомогти вашим братам, тому прийміть правильне рішення, яким ви зможете відзвітуватись в День Воздаяння. Не врятують вас ваші мітинги, якщо вони не будуть скеровані до палаців і військових гарнізонів, не буде користі від них, поки правителі не вживуть заходів, а війська не почнуть діяти. Гуманітарні каравани теж не допоможуть, якщо вони не будуть складатись із танків, винищувачів і військових кораблів.
Народ Гази голодний, але жага свободи наситить їх більше. Народ Гази позбавлений одягу, але гордість і гідність — кращий одяг для них. Народ Гази гине від холоду, але халіф на чолі армії, яка звільнює Аль-Аксу, для них миліше, аніж усе багатство цього світу.
Газета «Ар-Рая»
Халід Саід
Член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір», Палестина
08.01.2025
