Мірило мислення, нафсу та поведінки людини (1)
بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
لَقَدْ أَرْسَلْنَا رُسُلَنَا بِالْبَيِّنَاتِ وَأَنْزَلْنَا مَعَهُمُ الْكِتَابَ وَالْمِيزَانَ لِيَقُومَ النَّاسُ بِالْقِسْطِ ۖ
«Ми вже відправили Наших посланців з ясними знаменнями та ниспослали з ними Писання та Ваги , щоб люди дотримувались справедливості» (57:25).
Хвала Аллаху, Який створив та сорозмірив, Який предопреділив та вказав прямий шлях . Хвала Тому, Хто створив людину у чудовішій постаті і Який сказав:
هُوَ أَعْلَمُ بِكُمْ إِذْ أَنشَأَكُم مِّنَ الْأَرْضِ وَإِذْ أَنتُمْ أَجِنَّةٌ فِي بُطُونِ أُمَّهَاتِكُمْ
«Йому було краще знати про вас, коли Він створив вас із землі і коли ви були зародками в утробах ваших матерів» (53:32),
وَاللَّهُ أَخْرَجَكُم مِّن بُطُونِ أُمَّهَاتِكُمْ لَا تَعْلَمُونَ شَيْئًا وَجَعَلَ لَكُمُ السَّمْعَ وَالْأَبْصَارَ وَالْأَفْئِدَةَ ۙ لَعَلَّكُمْ تَشْكُرُونَ
«Аллах вивів вас із черева ваших матерів, коли ви нічого не знали. Він наділив вас слухом, зором та серцями, — може бути, ви будете вдячні» (16:78).
Хвала Аллаху, Який ниспослав Священну Книгу, щоб вивести людей із темряви до світла, Який посилав пророків (а.с.), щоб вони доносили до людей Його послання, Його закони для регулювання життя людини, які гармонують з природою людей та вирішують їх проблеми .
Мир та благословення Пророку Мухаммаду ﷺ, який був посланий як милість для світів, який доніс Шаріат Аллаха, який вивів людей із темряви до світла, який приніс людям порядок від Всевишнього Аллаха — як правильно жити, та реалізував його на своєму прикладі, перш ніж покинув цей світ та вирушив до свого Господа.
Людина по своїй природі відрізняється від решти створінь. Її відмінність полягає: у чудовій постаті; у внутрішніх спонуканнях до здійснення вчинків (особливо — інстинкт поклоніння); у її розумі , за допомогою якого вона розрізняє речі та оцінює їх у рамках своїх вчинків та можливостей. Усі ці відмінності пов’язані з однією великою відмінною місією намісництво на землі. Це — ноша, від якої відмовились небеса, земля та гори, злякавшись її, але людина звалила на себе цю велику відповідальність .
Проте реальність є такою, що людському роду притаманно помилятись та збиватись з істинного шляху, коли люди перестають слідувати тому порядку, який був ниспосланий Аллахом. Через це на землі поширюються несправедливість, сваволя, нещастя та страждання. Одні чинять несправедливість у відношенні інших, сильний пригноблює слабкого. Тоді поширюються серед людей такі критерії , покладаючись на які неможливо знайти та встановити справедливість. Ці критерії диктуються бажаннями та пристрастями самих людей, або вони стають скерованими на користь певним групам . Їх підносять під красивими обгортками,маскують, штучно прикрашають, як то демократію,думку більшості. А насправді нема ніякої розбіжності між сучасним обманом та тим, що був у часи невігластва , в епоху приходу Пророка Мухаммада ﷺ, з різницею тільки лише у назвах. Коли відбувається відхилення людини від правильних критеріїв, тоді втрачається суть її перебування у цьому житті, вона перестає відрізнятись тим, що вона людина і закликана нести велику відповідальність.
У цьому зв’язку встановлені самою людиною критерії у житті без того, щоб звернутись за цим до Всевишнього Аллаха, завжди будуть характеризуватись обмеженістю та будуть не придатні для здійснення місії намісництва на землі! Причина цього полягає у наступному:
В основі винесення рішень людиною (тобто у її критеріях) лежать дві речі:
1 — Інстинкти, органічні потреби та те, що витікає із них (почуття та схильності).
2 — Її розум.
Що стосується інстинктів та органічних потреб , то реальність їх є такою, що вони представляють собою внутрішні спонукаючі чинники та штовхають людину на їх вдоволення. зазвичай цей процес супроводжується певними настроями. Таким чином, інстинкти та органічні потреби відіграють роль усього лише спонукаючих чинників і самі по собі не визначають вид та спосіб їх вдоволення, а ця роль відведена вже розуму. Сліпе слідування людиною подібним інстинктивним та органічним позивам називається слідуванням пристрастям. Таке відбувається з тваринним світом, коли у тварин збуджується один із інстинктів або органічна потреба , вимагаючи свого вдоволення, внаслідок чого , не беручи до уваги ніякі обставини, рамки та критерії, тварина безпосередньо вдається до їх вдоволення. Більше того, світ тварин у цьому сенсі не може поводити себе інакше, адже його природа створена такою — відповідати безпосередньо на її запити.
Матеріал був підготований спеціально для радіо Халіфой Мухаммадом, Йорданія
19 Джумада ас-сані 1438
18.03.2017
