Рішення основної проблеми людини 29 ч.

Світогляд
Друкарня

Звідки з’явилась людина?

وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ

«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).

Що на нього очікує?

ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ

«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).

Для чого вона була створена?

وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ

«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).

Який результат усього цього?

فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً

«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним. А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).

Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.

Основні та другорядні проблеми людини

Частина 29

Дванадцяте: накопичення багатства

Сьогодні з причини дієвості капіталістичної системи людей спіткали такі недуги, як накопичення майна і, як наслідок, незадоволеність своїм прожитком. Кожна людина бажає, щоб її прибуток перевищував витрати і щоб у неї залишалась можливість відкласти на завтрашній день. У підтвердження цьому серед людей поширились прислів’я: «Береги білі гроші (срібло) на чорний день».

Цей недуг також торкнувся і багатьох мусульман. Вони взялися накопичувати багатства, вважаючи це своєю головною метою у житті, що згодом стало причиною для виникнення занепокоєння та страждань. Ніхто із таких людей не бажає, щоб його майно вичерпалося, тому для них найбільшою проблемою та турботою стало накопичення , збільшення , збереження та вкладання свого багатства далі, нібито у цьому став полягати сенс їх існування. Ці мусульмани стали рабами свого майна, збираючи та охороняючи його, і окрім решти життєвих турбот таке відношення додало у їх життя іще більше проблем.

Порочна капіталістична система, що втілюється сьогодні в усьому світі, сприяла виникненню цих помилкових понять у більшості мусульман. Так почали створюватись акціонерні товариства та фінансові заклади на кшталт банків, фондових ринків та ринків облігацій. Окрім іншого, західні поняття штовхають людей боготворити гроші , намагатись їх дістати,не звертаючи уваги на халял та харам, накопичувати і іще раз накопичувати їх будь-якими засобами. Капіталістична система навіює людям страх за своє майбутнє і підштовхує їх до відкладання грошей на майбутнє, на тяжкі часи, на навчання дітей, незважаючи на те, що таке відношення до грошей суперечить ісламській акиді. Люди, не розуміючи цього, обманулись подібними західними поняттями, що у результаті привело до багатьох проблем.

Ісламська акида надала комплекс понять та законів , за допомогою яких людина визначає свою позицію у відношенні майна, його накопичення та збереження. Із цих понять та законів:

— усі багатства належать Аллаху, а людина лише тимчасово користується ними, витрачаючи із них та живучи згідно наказам та заборонам Аллаха. Сказав Всевишній Аллах:

آمِنُوا بِاللَّهِ وَرَسُولِهِ وَأَنفِقُوا مِمَّا جَعَلَكُم مُّسْتَخْلَفِينَ فِيهِ فَالَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَأَنفَقُوا لَهُمْ أَجْرٌ كَبِيرٌ

«Віруйте в Аллаха та Його Посланця і витрачайте із того, що Він дав вам у розпорядження. Тим же із вас, які увірували та витрачали, уготована велика нагорода» (57:7).

Людина повинна набувати майно тільки дозволеним шляхом та витрачати його тільки на дозволене, а не забороненим витрачати на заборонене. Усе це робиться з метою добитися вдоволення Аллаха. Тоді людина не буде переживати за втрачене і не буде добувати засоби шляхом хараму. Вона не буде надмірно радіти тому, що набула, і у будь-якому випадку продовжить залишатись стриманою. Усі її переживання будуть відповідати правильному рішенню основної проблеми у житті.

— Іслам заборонив накопичення майна без необхідності. Той, хто вчиняє подібним чином,буде покараний у Пеклі . Сказав Всевишній Аллах:

وَالَّذِينَ يَكْنِزُونَ الذَّهَبَ وَالْفِضَّةَ وَلاَ يُنفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ اللّهِ فَبَشِّرْهُم بِعَذَابٍ أَلِيمٍ، يَوْمَ يُحْمَى عَلَيْهَا فِي نَارِ جَهَنَّمَ فَتُكْوَى بِهَا جِبَاهُهُمْ وَجُنوبُهُمْ وَظُهُورُهُمْ هَـذَا مَا كَنَزْتُمْ لأَنفُسِكُمْ فَذُوقُواْ مَا كُنتُمْ تَكْنِزُونَ

«Обрадуй же тих, які накопичують золото та срібло і не витрачають їх на шляху Аллаха, тяжкими стражданнями. У той день їх накопичення будуть розжарені у вогні Пекла, і ними будуть затавровані їх лоби, боки та спини. Їм буде сказано: «Ось те, що ви накопичили для себе. Вкусіть же те, що ви накопичили!» (9:34,35).

Мусульманин може накопичувати для того, щоб побудувати дім, одружити дитину або щоб придбати необхідну для себе річ, але йому заборонено накопичувати просто так, не маючи ніякої мети, тобто збирати майно і просто його зберігати. Деякі люди знаходять собі виправдання, стверджуючи, що накопичення грошей заборонено в Ісламі, якщо тільки не виплачувати з цього майна закят. Проте насправді в аяті, де говориться про заборону накопичення фінансових засобів, така умова як закят не згадується, більше того, мова йде про витрачання на шляху Аллаха. Де б у Корані не зустрічався вираз про витрачання засобів на шляху Аллаха, зміст його полягає у витрачанні на джихад, і сюди ніяк не відноситься виплата закята,тому що Умма повинна підготувати до джихаду усе необхідне. Посланець Аллаха ﷺ, коли підготовляв військо до джихаду, наказував мусульманам витрачати із свого майна на цю справу. Тому витрачання на джихад є фардом для кожного мусульманина, у кого є майно понад його необхідних потреб.

На неправильність поняття очищення закятом накопиченого майна вказує також те, що передано від Абу Умами, який сказав: «Одного разу помер чоловік із ахлю ас-суффа (люди навісу), і у його плащі знайшли один динар. Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Клеймо (у Судний день)». Потім помер інший, і у нього знайшли два динари, Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Два клейма». З одного або двох динарів не сплачується в закят, тому що вони не досягають необхідного розміру нісабу. Проте люди навісу жили на пожертвування і без необхідності накопичували динари, а це вважається забороненим накопиченням, тому вони заслужили клеймо у Судний день.

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
28 Джумада аль-уля 1438 р.х.
25.02.2017р.