Відповіді Аміра

Відповідь Фатіха аль-Джадіда Alfateh Akjadeed

Запитання:

Ас-саляму алейкум уа рахматуллахі уа баратуху.

Запитання:

Чи дозволено приймати подарунок від чоловіка, який заробив  свої гроші (майно) забороненим по шаріату шляхом (харам). Наприклад, шляхом азартних ігор (кумар), лихварства, угод страхування або продажу вина? Чи дозволяється членам його родини приймати його витрати на них, зроблені цими грошима (майном), які він набув забороненим по шаріату шляхом (харам)?

Відповідь:   

Заборонене по шаріату (харам) буває кілька видів:

1 – Харам по своїй суті. Як, наприклад, вино. Подарунок у даній речі є забороненим. Це заборонено стосовно володаря вина та тому, кому воно дарується. Посланець Аллаха ﷺ казав: «Заборонено вино (алкоголь) по своїй суті» [вивів  ан-Насаі].

2 – Харам стосовно прав людини. Як, наприклад, викрадене або захоплене майно. Таке майно є забороненим для крадія і для того, хто його бере, а значить, не можна дарувати його у подарунок. Дана заборона поширюється як на того, хто привласнює це майно, так і на того, хто отримує його у якості подарунка. Оскільки дане майно – право його законного по шаріату власника. У випадку знайдення його, необхідно повернути йому його законне по шаріату майно. Доказом тому слугує:

Від Самура передається, що Посланець Аллаха ﷺ казав: «Якщо у людини вкрадуть яку-небудь річ або вона загубить якусь річ, потім знайде (зустріне) її у руках іншої людини, то перша (у кого вкрали або загубила) має на неї більше прав, аніж останній, а покупець повинен вимагати у продавця її вартість» [Ахмад]. Даний текст вказує на те, що вкрадене майно необхідно повернути його законному по шаріату власнику.

Захват передбачає незаконне привласнення чужого майна. Тому той, хто захопив, повинен повернути захоплену річ її законному по шаріату власнику, згідно до повідомлення від Самура, що Пророк ﷺ казав: «Руки у боргу за те, що взяли, доки не віддадуть (повернуть) [ат-Тірмізі - даний хадіс хасан].

3 – Харам, отриманий від недійсних по шаріату фінансових операцій. Як, наприклад, лихварство та майно від азартних ігор. Дана заборона поширюється тільки на того, хто заробляє таким шляхом, і не зачіпає того, хто отримує гроші законним за шаріатом шляхом від лихваря або гравця азартних ігор. Як, наприклад, якщо продати лихварю якийсь товар за певну ціну, а також, якщо жінка отримає від свого чоловіка, який бере від відсотки від своїх вкладів у банку, витрати на утримання дітей та себе, або якщо лихвар подарує одному із своїх родичів якийсь подарунок, і тому подібні узаконені за шаріатом взаємовідносини. Оскільки гріх за це майно лежить на лихваря, а не на того, хто отримав його у якості платні, витрат на утримання або подарунка. Тому що дана заборона (харам) не може лежати на відповідальності двох осіб у даному положенні. Доказом тому слугує:

а) Всевишній Аллах говорить:

وَلا تَكْسِبُ كُلُّ نَفْسٍ إِلا عَلَيْهَا وَلا تَزِرُ وَازِرَةٌ وِزْرَ أُخْرَى

 «Кожна душа набуває гріхи тільки на шкоду самій собі. Жодна душа не понесе чужого тягаря» (06:164).

б) Достовірно передано, що Пророк ﷺ мав відносини з іудеями у Медині, знаючи про те, що більшість свого майна вони заробили шляхом лихварства. Всевишній Аллах говорить:

فَبِظُلْمٍ مِنَ الَّذِينَ هَادُوا حَرَّمْنَا عَلَيْهِمْ طَيِّبَاتٍ أُحِلَّتْ لَهُمْ وَبِصَدِّهِمْ عَنْ سَبِيلِ اللَّهِ كَثِيرًا (١٦٠) وَأَخْذِهِمُ الرِّبَا وَقَدْ نُهُوا عَنْهُ وَأَكْلِهِمْ أَمْوَالَ النَّاسِ بِالْبَاطِلِ

 «За те, що іудеї вчиняли несправедливо та багатьох збивали (або часто збивали людей) зі шляху Аллаха. Ми заборонили їм блага, які були дозволені їм. А також за те, що вони брали лихву (лихварство), хоча вона була заборонена їм, і незаконно пожирали майно людей» (04:160-161).

Також повідомляється, що Пророк ﷺ приймав подарунки від них. Від Ібн Аббаса передається, що «Одна іудейка подарувала Посланцю Аллаха ﷺ отруєну баранину. Він відправив до неї гінця і спитав її: «Що штовхнуло тебе на такий вчинок?» Вона сказала: «Хотіла впевнитися. Якщо ти Пророк, то Аллах обов’язково освідомить тебе про це. Якщо це не так, то  позбавила би людей від тебе».

в) Достовірно передано, що деякі сподвижники (сахаби) та послідовники (табііни) дозволяли приймати подарунки від лихваря.

-«Одного разу один чоловік прийшов до Ібн Масуда та спитав його: «У мене є сусід, який поїдає лихву (лихварство), і він продовжує підносити вітальні подарунки» Ібн Масуд відповів: «Його подарунок – тобі, а гріх – йому» [Абдурразак ас-Санані у «Мусаннаф»].

-«Одного разу аль-Хасана спитали: «чи можна їсти їжу збирача податків (або касира)?, на що він відповів: «Аллах повідомив вам про іудеїв та християн, що вони поїдали лихву (лихварство), але, при цьому, дозволив вам їсти їх їжу»  [Абдурразак ас-Санані у «Мусаннаф» від Муаммар].

- «Одного разу Мансур спитав Ібрахіма: «Одного разу я поселив одного працівника, і він зустрів мене у якості гості на нагородив мене». Ібрахім сказав: «Приймай». Мансур відповів: «Проте адже він володіє лихвою (лихварством)?». Ібрахім відповів: «Приймай, якщо не наказує тобі (займається лихварством) і ти не надаєш йому допомогу (у лихварстві)». [Абдурразак ас-Санані в «Мусаннаф» от Муаммар].

Г) – Тим не менш, краще не мати стосунків з володарями забороненого майна, отриманого шляхом лихварства, не продавати їм та не приймати від них подарунки, виходячи з набожності, щоб продавець не брав гроші, забруднені лихварством, за свій товар, і не отримувати подарунки від лихварських грошей. Щирому мусульманину варто уникати усього того, що є нечистим та непрозорим. Сподвижники Посланця Аллаха ﷺ утримувались від багатьох дозволених речей, боячись наближення до забороненого (харам). Достовірно передається, що Посланець Аллаха ﷺ казав: «Раб не досягне ступеня богобоязне них, доки не утримається від того, у чому нема нічого ганебного , боячись того, у чому є щось ганебне»   [вивів ат-Тірмізі, хадис хасан].

Висновок: Дозволено продавати товар тому, хто бере під відсотки зі своїх банківських вкладів і так далі, а також дозволяється приймати подароване ним майно. Проте бажано не продавати йому та не приймати від нього подарунки.

4 Сафар 1434
07/12/2012  

Запитання: Ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятух!
У цьому питанні я порівнюю досягнення Пророком ﷺ перемоги та початку хіджри його сподвижників з тим, що сьогодні відбувається у Шамі.

Хізб ут-Тахрір політична партія, яка рухається за методом Пророка ﷺ в установленні Ісламської держави. Хізб ут-Тахрір і в справжній час набуває перемоги у Сирії, у чому ми були свідками на Центральному медіа офісі партії.

Запитання: Чому Хізб ут-Тахрір не просить своїх членів переселятися до Сирії, як того вимагав Пророк ﷺ від своїх послідовників? Або ж положення відрізняється? Поясніть, будь ласка.

Абу Абдуррахману ат-Тамізій

Відповідь:

Ва алейкум ас-салям ва рахматуллахі ва баракятух!

Так, Пророк ﷺ наказав сподвижникам здійснити хіджру до Медини, проте це було після того, як Посланець ﷺ досяг допомоги від жителів Медини, тобто після другої присяги при Акабі, а це присяга на правління – тобто Медина стала територією Ісламу (Дар-уль-Іслям) у правлінні, тобто влада там стала здійснюватися Ісламом та мусульманами, в очікуванні приходу Посланця Аллаха ﷺ, щоб стати у повній мірі територією Ісламу (Дар уль-Іслям) з втіленням його законів …

Коли ж ми досягнемо подібної «другої присяги при Акабі», тоді і буде хіджра у її справжньому вигляді згідно законам Шаріату.

Ваш брат Ата ібн Халиль Абу Рашта

16 Раджаб 1434р.х.
26.05.2013

Відповіді Шейха Ата ібн Халіль Абу Рашта аміра Хізб ут-Тахрір на запитання відвідувачів у Фейсбук