Прес-релізи ЦІО

Через два тижні, розмахуючи пряником, повернувся до країни Джон Керрі1, який очолює у верхній палаті Конгресу США Комітет закордонних справ. Повернувся з вісткою про те, що у найближчий час, у липні 2011 року, Судан викреслено з американського списку країн, які сприяють тероризму. 2011 рік – це дата, коли домовились відокремити південь Судану, якщо Хартум проведе два референдуми та сприйме їх результати.

Во ім´я Аллаху Милостивого та Милосердного

На цьому тижні дебати стосовно участі Австралії в Афганістані знайшли своє продовження в Сенаті. Подібно до того, як це мало місце в Палаті Представників,більшість присутніх від обох партій, як уряд так і опозиція, виступили з підтримкою війни, хоча деякі сенатори виразили незгоду Незмінним для обох сторін (уряд та опозиція), але залишається основний аргумент на користь доцільності вторгнення – необхідність протистояння «ісламському тероризму», який вкорінився в Афганістані, а також необхідність сприяти в допомозі народу Афганістану, зокрема жінкам, який пригнічується «ісламським екстремізмом». Спростовуючи та заперечуючи цей брехливий та оманливий  аргумент, Хізб-ут-Тахрір в Австралії стверджує наступне:  

Ми з офісу офіційного представника Хізб-ут-Тахрір вітаємо мусульман Туреччини з благородним святом Ід іль-Адха!  Прохаємо у Всевишнього Аллаха, щоб Він прийняв їх жертвоприношення  та решту обрядів поклоніння, і зробив прихід свята Ід іль-Адха благом та милістю для усіх мусульман. Ми взиваємо до Аллаха з тим, щоб Він об´єднав усіх мусульман під крилом другого праведного Халіфату за методом пророцтва у найближчий час.

На початку наступного року зрадники з числа правителів планують провести злочинний референдум, за допомогою якого прагнуть зруйнувати нашу країну. З кожним новим днем заради цього референдуму уряд іде на різного роду зобов’язання та поступки, щоб залишити задоволеними колонізаторів, які переступають усі межі дозволеного в країні та порушують її суверенітет. Усі ці дії скеровані на те, щоб референдум відбувся вчасно та уряд прийняв би його наслідки, ледь не лускаючи від гордощів у своєму гріху.  

У ці дні уряд США розглядає запит від Сальва Кіір, суданського віце-президенту та голови уряду Південного Судану,  розташувати міжнародні сили на північному кордоні очолюваного ним регіону. Після цього президент США Барак Обама зробив заяву,  в якій сказав, що Судан став для нас найбільш пріоритетним  регіоном,  проблема Судану набула величезного значення,  якій ми повинні приділити великої уваги.

8  жовтня 2010 року прем’єр-міністр Туреччини Раджаб Ердоган заявив, що голосування за протокол,  який закликає надати турецьким озброєним силам право вести озброєні дії за кордонами Туреччини,  відбудеться 12 жовтня на закритому засіданні генеральної ради при парламенті. Уся інша решта парламентських партій з результатами ознайомляться лише стосовно питань боротьби з тероризмом.

10 жовтня 2010 року прем’єр-міністр варварської китайської країни Вень Цзябао, у відповідь на запрошення прем’єр-міністру Ердогана, прибув з візитом до Туреччини. У ході свого візиту було підписано вісім угод у сферах торгівлі, транспорту та культури. На спільній прес-конференції сторони відмітили, що рівень співробітництва поміж двома країнами досяг ступені «стратегічного партнерства». Було прийнято рішення, що об’єм торгового обігу поміж двома країнами до 2020 року досягне 100 млрд. доларів, також очікується утворення спільного механізму у боротьбі з тероризмом. Окрім того, біло помічено, що наприкінці минулого місяця відбувалось зміцнення взаємостосунків з Китаєм у військовій сфері,що стало можливим після проведення китайською стороною військових вчень, і це уперше, на території Туреччини, у місті Конья.

Лідери арабських країн на саммиті у Сурті поклали відповідальність на міжнародну спільноту, а саме, на Раду Безпеки, ЄС та ЮНЕСКО, за збереження мечеті аль-Акса. Комітет по контролю за здійсненням Загальноарабської мирної ініціативи у Сурті закликав США і надалі сприяти поверненню палестино-ізраїльских переговорів до «правильного русла», у першу чергу припинення будівництва єврейських поселень. Голова Палестинської національної адміністрації запропонував альтернативи близькосхідному мирному процесу для виходу з тупикової ситуації, у які зайшли переговори: «Один із цих варіантів полягає у зверненні до адміністрації США для визнання палестинської країни у (довоєнних) кордонах  1967 року зі столицею у Східному Ієрусалимі, або в іншому випадку (треба) звернутися до Ради Безпеки,  до генеральної Асамблеї ООН, щоб палестинські землі перебували під міжнародним опікуванням».