Стабільність Судану можлива лише в єдності під затишком Ісламської Держави

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Між сторонами озброєного конфлікту у південній частині Судану розразились зіткнення. І це сталося по спливанню лише деякого часу після укладання угоди в Аддіс-Абебі, яка відбулась у четвер 21.12.2017 під егідою Міжурядової організації по розвитку (IGAD).

Угода включала режим припинення вогню, надання доступу до гуманітарної допомоги постраждалим особам, надання можливості проводити свою роботу рятувальним групам, звільнення політичних ув’язнених, жінок, дітей та викрадених та участь у прямих переговорах по перехідному періоду. Цей раунд мирних переговорів був описаний ООН як «останній шанс» для досягнення миру у країні. Варто відзначити, що Південний Судан був відокремлений від Судану у 2011 році, але незабаром між Сальвою Кііром, президентом Південного Судану, та його колишнім заступником Мачаром почалась боротьба за владу, що призвело до громадянської війни наприкінці 2013 року. Потім, у 2015 році був підписаний мирний договір, але у липні 2016 року він рухнув.

Таким є положення у мусульманських країнах. Слабкі уряди не мають своїх рішень і не можуть забезпечити основними елементами життя своїх громадян. Вони — лише жалюгідні маріонетки, якими управляють колоніальні держави для досягнення своїх інтересів, будь то у Південному Судані або де-небудь іще.

На трагічну ситуацію у Південному Судані вказують вбивства, голод та вимушене переміщення людей, що викликані війною. Інформаційне агентство «SkyNews» повідомило 29.11.2017, що громадянська війна на півдні призвела до загибелі 50000 людей і переміщенню більше двох мільйонів. «Al-Jazeera.net» цитує «Reuters» від 08.12.2017, що у Південному Судані біля 1,2 млн. голодуючих, і це у два рази більше порівняно з минулим роком. Про це заявив заступник Генсека ООН по гуманітарним питанням Марк Локок 08.12.2017 під час свого виступу перед Радою Безпеки ООН по ситуації на півдні Судану.

Так, більше двох мільйонів людей були вимушені втікати із країни, що було описано як найбільша криза біженців на континенті. Це положення розкриває усю підлість уряду, який танцює на тілах своїх громадян, що гинуть від голоду та хвороб. «SkyNewsArabia» передає від 11.11.2017, що, згідно інформації від «Reuters», спостерігачі ООН по санкціям проінформували 10.11.2017 Раду Безпеки, що президент Південного Судану Сальва Кіір використовує голод у якості зброї проти громадянського населення, яке чинить опір уряду.

Така політика призвела до систематичного недоїдання та смертям у результаті голоду, особливо у районі Багарі до південного заходу від Вау. Тільки з січня минулого року від голоду та хвороб померло 164 дитини та літніх людини. Так Південний Судан став першою державою у світі, у якій ООН об’явила масовий голод за останні шість років, як повідомляє «BBC» від 20.11.2017.

Що стосується випадків насильства та експлуатації жінок, то для них Південний Судан став величезною в’язницею для масових покарань. Там жінки страждають від жорсткого обходження, насильства та експлуатації усіма сторонами конфлікту. Як повідомляє «SkyNewsArabia» від 19.11.2017, дослідження, проведене на півдні Судану, показало, що 65% опитаних жінок та дівчат піддавались сексуальному або фізичному насильству.

Діти також не врятувались від масових покарань, які з’явились у результаті катастрофічної ситуації на півдні. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) опублікував доповідь від 25.12.2017, у якій говориться, що мільйони дітей переживають катастрофу, яка зробила їх жертвами недоїдання та хвороб. Деякі із них піддаються примусовій вербовці та насильству. Мільйони із них не мають можливості отримати базову освіту. У таборах біженців діти складають 61% від загальної кількості біженців. Усе це відбувається у країні, де корупція знищує основи держави з усіх боків.

Міністр інформації Південного Судану Майкл Макуей Лует заявив 23.06.2017, при завершенні форуму «Хороше управління та демократія», який був організований у Джубе міністерством по справам парламенту: «Люди втратили довіру до уряду через невиконання ним необхідних вимог у результаті корупції серед політичних лідерів». Більшу половини фінансових ресурсів уряд виділяє на військових, зброю, сили безпеки та адміністрацію, мало турбуючись про людей так, що зарплата робочих та службовців складає від 10 до 30 доларів США.

До цих злочинів, що кояться на півдні, додалось іноземне втручання — іще одна трагедія, яку неможна обійти. Америка є основним гравцем на півдні, діючи через свого агента Сальву Кііра, підтримуваного режимом Умара аль-Башира на півночі. У той же час режим аль-Башира повністю виконує порядок денний Америки у регіоні, запропонувавши їй свою лояльність та покору, щоб Північний Судан взяв на себе наслідки війни у Південному Судані — витрати переміщених осіб у матеріальному, соціальному та моральному плані та виснаження ресурсів та людського потенціалу — для забезпечення безпеки на півдні. Це було однією із умов, встановлених Америкою для скасування економічних санкцій, накладених на Судан.

Америка фактично є керівником Південного Судану. Найбільшим доказом тому є визнання президента Судану аль-Башира в інтерв’ю інформагентству «SputnikArabic», опублікованому 25.11.2017, у ході якого він сказав: «Америка спричиняє сильний тиск та влаштовує змови проти Судану. Проблеми Дарфуру та Південного Судану знайшли підтримку з боку Америки, і під її тиском відокремився Південний Судан». Америці мало розчленування країни та доведення людей до бідності, вона іще бажає підтримати свою державу, яка не склалася, на півдні усіма засобами.

Британія ж грає на нервах Америки через свого агента Рієка Мачара та грабує частину багатств країни, яка стала жертвою амбіцій колоніальних держав.

Ці події підтверджують те, що стабільність Судану полягає не у розділенні, не у продажності його правителів, а у єдності під владою Ісламу. Це можливо у державі, яка розглядає свої території як річ, взяту під відповідальність, по відношенню до якої неможна проявляти недбалість, у державі, яка дивиться на людей як на підданих, що мають свої права. Єдиною державою, здатною зробити це, є Праведний Халіфат за методом пророцтва зі своїм унікальним законодавчим порядком — системою Господа світів, як здійснить справедливість, забезпечить безпеку та гідне життя людству. Що стосується цих режимів, що прислуговують олонізаторам, будь то у Південному або Північному Судані, то вони не здатні на це, оскілки є маріонетками, які довели свою невдачу. Ці правителі не можуть відігнати і мухи зі своїх носів без дозволу хазяїв в Європі чи Америці. Всевишній Аллах говорить:

إِنَّ الْعِزَّةَ لِلّهِ جَمِيعًا

«Могутність цілком належить Аллаху» (10:65).


Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джамі (Абу Айман)
Помічник офіційного представника Хізбут-Тахрір у Судані
16 Рабіус-сані 1439 р.х.
03.01.2018 гр.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню