Табір біженців Рукбан — ознака відхилення від курсу революції

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У безлюдній пустелі на крайньому півдні Сирії серед піщаних дюн розташовані намети з тисячами переміщених осіб, які покинули свої дома, зруйновані авіацією злочинної коаліції під приводом боротьби з «тероризмом».

Тисячі людей втекли, покинувши своє звичне життя та оселі, не бажаючи жити під владою жорсткого режиму. Вони поселились поруч з американською військовою базою в Ет-Танфі на іраксько-сирійсько-йорданському кордоні.

По спливанню трохи більше тижня Йорданія заборонила гуманітарним транспортам слідувати у напрямку табору. А злочинний режим Асада перекрив дороги, які ведуть у табір, щоб завадити доставці продовольства. Дана блокада загрожує життю жителів табору, особливо дітей. Повідомлялось, що два немовляти та одна жінка померли через погіршення стану здоров’я.

Недивно, що цей табір розташований у прикордонній зоні між Йорданією, Іраком та Сирією. Біженці заблоковані режимом, що перекрив дороги, з одного боку, і кордонами, які охороняються арміями мусульман і були розкреслені угодою Сайкс–Піко лінійкою — з іншого боку. Провізія постачається у ці військові частини, а також на американську військову базу, але не може дістатись до цього табору!

Недивно, що ці режими відомі своєю ницістю та злочинами проти мусульман. В Йорданії нещодавно був інцидент, коли вона зачинила своїх кордони перед обличчям втікаючих втікав від ракетних шквалів, обрушених на них режимом Асада, сирійців. Йорданія навіть була посередником у тому, щоб уговорити їх погодитись на примирення з режимом і жити під його владою, або ж переміститись у бік Ідлібу, нібито ніхто не у курсі того, що злочини Америки кояться та поширені по усій території країни.

Багато активістів закликали до зняття блокади. Навіть комісія ООН по справам неповнолітніх звернулась до сторін конфлікту і закликала до рішучих дій, як нібито вони самі не були співучасниками цих злочинів. У деяких районах проводились демонстрації та пікети, які вимагали зняття блокади. Хто відповість на ці заклики? Як буде знята блокада? Хто може зняти з них цю блокаду?

У пошуку відповідей на поставлені питання ми згадуємо нещодавні події у багатьох областях, подібних блокаді табору Рукбан. Починаючи з древніх районів Хомса і до Мадая, Ез-Забадані, кварталу Аль-Ваар у Хомсі, Дарьі, Гути і Даръа — усі вони опинились під осадою і почали просити допомогу. Можна побачити, що відповідь полягає у виселенні незгодних з режимом, щоб зміцнити контроль злочинного режиму у цих районах!

Причина усього того, що сталося з цими районами полягає у тому, що революціонери пішли невірним шляхом. Вони прийняли угоду про перемир’я і сіли за стіл переговорів з режимом Сирії. Вони слідували маршруту, наміченому для них Заходом у Женеві, Ер-Ріяді, Астані та Сочі. Ця дорога вела прямо в «обійми режиму» і до ліквідації революції. Усе почалось з розділення на бригади і на зони впливу. Потім були блокади, а після режим по черзі почав відновлювати контроль і панування у кожному районі.

Блокада табору для біженців Рукбан не є проблемою району. Вона є частиною складної дилеми, яка виникла перед сирійською революцією та організованою з боку змовників. Ця дилема застигла революціонерів зненацька, коли складно відрізнити ворогів від друзів, вкусивши отруту політичних грошей. Вони були засліплені та потрапили у пастку перемир’їв та переговорів, поставивши під загрозу революцію та відкривши можливості для своїх ворогів.

У той час як жителі табору Рукбан страждають від гіркоти осади та голоду, деякі із північних бригад сидять без діла у пошуках фетви, яка виправдовує їх невдачу. Інші ж об’явили про здачу свого важкого озброєння згідно з положеннями Сочинської угоди. Вони не лише втратили рішучість допомогти будь-якому пригнобленому, але навіть перестали думати про скинення режиму, через що заклик до скинення режиму якоюсь із цих бригад викликає сміх! І від кого виходить цей заклик? У вас немає зброї? Чого ви чекаєте?!

Затримка у скиненні режиму є причиною виникнення табору для біженців Рукбан та його осади. І швидке падіння режиму стало корінним рішенням не лише у питанні табору, алей й інших проблем, що виникли внаслідок цієї затримки скинення режиму. Кожна подальша затримка означає нову осаду, нові тюремні ув’язнення і нові переміщення.

Коли ми зрозуміємо, що скинення режиму ніколи не стане можливим через перемир’я та переговори?! Практика останніх років довела, що цей шлях згубить революцію та її народ. Якщо ми це усвідомлюємо, то повинні відкинути усі форми переговорів та об’єднати наші ряди, щоб іти по шляху скинення режиму, як приписано нам Всевишнім Аллахом!

Шлях скинення режиму вимагає від нас обізнаності про схеми наших ворогів, а також об’єднання та бажання міцно триматись за вервь Аллаха, прийнявши проект Ісламу — Халіфат за методом пророцтва. До того ж, це вимагає непохитної рішучості та прийняття свідомого та чесного керівництва, а потім слідування за ним до досягнення бажаної цілі по скиненню режиму і ствердженню правління Ісламу. Лише таким чином ми врятуємо усіх пасажирів судна революції і не допустимо повторення подібної.

Що ж стосується слідування шляху перемир’їв та переговорів, то це призведе нас лише до загибелі. Наприклад, остання угода у Сочі за участю турецького та російського режимів призвело до виведення важкого озброєння та наданню сил сирійському режиму, відкривши торгові шляхи, щоб покінчити з революцією та передати повстанців під владу режиму Асада. А угода в Астані зіграла роль у здачі Дара, Гути та північного Хомсу владі сирійського режиму.

Тим не менш, у нас досить часу, щоб взятися за розум, вирівняти наші ряди та отримати верх над ворогами. Блокада табору біженців Рукбан не стане останньою, якщо ми не виправимо маршрутну карту нашої революції. Усе залежить від бажання змінень, упевненості у перемозі та обіцянці від Аллаха, а також від сумлінної діяльності згідно з повеліннями Аллаха, які неодмінно призведуть до Його вдоволення та перемоги від Нього.

 

Мунір Насир
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Сирії
8 Сафара 1440 р.х.
17.10.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая