Початок благословенної революції Шаму був щирим заради Аллаха і незаплямованим нічим.
Перші кроки революції були стійкими, постійними, озброєними гаслами «Вона (революція) — для Аллаха!», «Ми не схилимось ані перед ким, окрім Аллаха», «Ватажок наш назавжди — наш господин Мухаммад». Революція Шаму вийшла із найкращих місць — із мечетей Аллаха, — що само по собі вже говорило про її сутність і вектор. Революція розвивалась, і разом з нею розвивались її прибічники, їх вимоги росли, їх популярність в народі росла, і настала мить, коли озброєна частина народу — армія — почала дезертирувати із військових частин, в яких подавлялась їх прихильність релігії. Солдати і офіцери стали дезертирувати натовпами, покидаючи військовий табір сил невір’я, приєднуючись до революції і народу. Приєднуючись до революції, вони озброювались ясним розумінням того, що перемога буде їм дана тільки Аллахом,бо якщо вони допоможуть Аллаху, то і Він допоможе їм. Ця ідея була істинною!
Пішовши з нею уперед, вони своїми очима побачили, до яких великих результатів може прийти революція. За короткий строк біля 70% усієї Сирії перейшло під контроль сил революції. Прапори повстанців стали видні усе частіше, а прапори режиму — все рідше. Міжнародна спільнота усвідомила усю серйозність того, що відбувається, порахувавши, до чого призведе революція, після чого вона почала намагатись покінчити з народним рухом у Сирії, перш ніж той набере оберти. Перше, що вирішила зробити міжнародна спільнота — це розірвати зв’язок повстанців з їх Творцем, внести розрив у ці відносини, а потім збільшувати його своїми поняттями і ідеями, які повинні будуть допомогти їй покінчити з революцією.
Захід почав нав’язувати повстанцям ідею про те, що ті повинні покладатись на зброю, аніж на свій іман, тому що саме озброєння необхідно для ведення війни. Окрім того, спеціально була роздута значущість повстанських угрупувань так, щоб перемога над режимом була тісно пов’язана з наявністю угрупувань, без яких режим не перемогти. Проще кажучи, міжнародна спільнота зробила усе, щоб увести погляди людей у бік матеріальних причин перемоги. У результаті, серед людей з’явились думки, яких не було на початку революції. Вони почали твердити, що «перемога буде за нами, тому що таке-то угрупування тому на нашому боці!», що «ми переможемо, адже підготували стільки-то замінованих машин і стільки-то штурмових бригад!», що «ми підготували достатню кількість важкого озброєння, щоб прийти до перемоги» і т.д.
Насправді ж трапилось наступне : правильні поняття про перемогу виявились змішані з брехливими, які у майбутньому стали однією із причин занепаду революції. Після того, як були спотворені поняття лідерів повстанських угрупувань, після того, як люди почали вважати, що матеріальна складова є головною для досягнення перемоги, почали стверджувати це і навіть захищати дану позицію угрупувань, прийшла мить, коли ці ж поняття почали вбивати дух революції, і колись звільнені райони почали падати один за другим, вплив революції почав скорочуватись, а кожна бойова дія проти режиму — завершуватись більшою кількістю жертв і руйнуванням інфраструктури і домів з подальшим масовим виходом місцевого населення. Усе це призвело до того, що серед людей зародилось нове поняття, нове відчуття відчаю перед ілюзією величезного, непереможного ворога, яку нагнітала міжнародна спільнота, що змовилась проти революції. Народ застив, встав і почав спостерігати за завершенням революції, готовий прийняти будь-який підсумок, який буде йому запропонований.
Щоб дізнатись, як позбутися від цього відчуття, необхідно обрати сильні і правильні поняття, які витіснять усі слабкі і брехливі. По-перше, треба визнати, що настав час повернути революцію до того, якою вона була спочатку, необхідно, щоб вона знов опиралась на акиду. Якщо благословенна революція Шаму буде повністю пов’язана з поняттями ісламської акиди, це буде означати, що будь-яке відхилення кого б то не було від Шаріату буде вважатись відхиленням і спотворенням революції.
Ідеї про те, що перемога тільки від Аллаха, що допомога Аллаха є ключем до перемоги, що це боротьба істини з брехнею, що усе, що трапилось з нами, ніколи б не відбулось, якщо б ми не віддалились від наказів Аллаха і не почали слухатись інших, що поки Аллах не буде нами задоволений, не побачимо ми успіху і перемоги, а цього не буде, поки ми не будемо боротися за встановлення законів Аллаха, що будь-яке рішення поза законів Аллаха приведе нас врешті решт до утисканні і поразки — усі ці ідеї повинні бути прийняті і утверджені, після чого повинні стати основою наших дій, повинні стати нашим переконанням, ми повинні розуміти і вкрай ясно усвідомлювати, що сила Аллаха істинна і доволі відчутна, чому ми були свідками величезну кількість разів у самих різних ситуаціях і положеннях за ці роки революції і не тільки.
Хтось стверджує, що революція вже не буде такою як колись, що вона ослабла і помирає, але ми знаємо, що вона як і раніше сильна і стійка як горні вершини, а усі зрадництва і здачі територій ворогу — ніщо інше, як пряме тому підтвердження, адже якщо революція дійсно ослабла і пала б, то її вороги не потребували б усіх цих заходів. Якщо б революція була слабка, то Туреччина не вторглась би на її територію, не стала б брати участь у брудних конференціях, щоб скувати революцію, а просто б кинула революцію у руки лояльних їй угрупувань, щоб ті роздерли її на шматки. Усе це як раз таки доводить, що режим Асада слабкий, ледве стоїть на ногах, і до того ж він роздирається внутрішніми конфліктами.
Прибічники революції повинні розуміти, що вона буде врятована тільки після того, як встане на правильний шлях. Це, у свою чергу, можливо тільки після того, як вона прийме здорові, вірні ідеї, які виходять із ісламської акиди, які завжди будуть живити її силою і надавати рішучості у будь-якій, навіть найтяжчій ситуації. Чим більш значуща мета, тим більшим доведеться заради неї пожертвувати — це теж варто розуміти. Жителі Шаму повинні розуміти, що вороги спричиняють на них тиск і намагаються привести їх до відчаю тільки тому, що революція Шаму погрожує усьому їх світопорядку. Вороги бояться її і тому застосовують звичні їм підступні методи для досягнення своїх цілей... Будьте упевнені, що перемога буде за вами, якщо ви допоможете Аллаху! Ви переможете! Аллах з вами і ніколи не зробить ваші зусилля марними у вашій боротьбі!
Газета «Ар-Рая»
Абду ад-Далі (Абу аль-Мунзір)
3 Зуль-када 1441 р.х.
24.06.2020 р.
