Близький Схід

Затряслася гора і народила мишу: єгипетський режим у понеділок 14/07 почав ініціативу із зупинки єврейської агресії у секторі Газа, щоб добитися припинення вогню вже у вівторок вранці. Дана ініціатива почалася з прийому Єгиптом «високопоставленої» делегації з «ізраїльського» уряду та палестинських угрупувань на протязі 48 годин з моменту початку реалізації ініціативи. Ініціатива передбачала здійснення переговорів зі сторонами по окремості у відповідності з домовленостями про встановлення спокою за допомогою Каїру, які були досягнуті у 2012 році, - це з метою завершення переговорів про припинення вогню і про завершення заходів зі зміцнення довір’я між двома сторонами.

У перший день місяцю Рамадан 1435 р.х., що відповідає 29.06.2014 р., Абу Мухаммад аль-Аднані, офіційний представник організації «Ісламська Держава Іраку та Шаму» проголосив про встановлення Ісламської Держави Халіфат, а також поголосив по присягу на вірність з боку ахлю хіль ва ль-акд (володарі сили на укладення халіфату) з числа імамів, керівників, амірів та Ради Шури в «ІДІШ» на користь їх аміра Ібрагіма Аввана аль-Бадрій, також відомого як Абу Бакр аль-Багдаді, і що він прийняв їх присягу, після чого став – як зазначалося – халіфом мусульман і обов’язковим є для мусульман присягнути йому і підкоритися.

Місцеві та міжнародні ЗМІ розповсюдили заяву Ради Безпеки, оприлюднену у суботу 11 липня 2014 року, у відношенні конфлікту в Ємені, особливо про те, що відбувається у місті Амран, яке знаходиться у 50 км від столиці Сана.

У той час коли йорданське військо – найближчий сусід мусульман Палестини і вершитель благородної битви – повинно рухатися на допомогу мусульманам Гази й усім мусульманам Палестини, приходить офіційна відповідь режиму в Йорданії у вигляді засудження словами офіційного представника від імені уряду.  І закликає до повернення до переговорів словами міністра закордонних справ під час його зустрічі з МЗС Єгипту – іншого найближчого сусіда мусульман Гази, який досі за цих обставин продовжує зачиняти КПП на кордоні. І це замість того, щоб привести у рух військо Єгипту, щоб розгромити євреїв, врятувати мусульман в Газі і визволити мечеть аль-Акса!

Призначення італійця Стеффана де Містура спецпредставником ООН по Сирії – це продовження того підступу проти революції Шаму і тієї змови зі злочинним режимом Асада, які вів Брахімі

У четвер 10.07.2014 генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив про призначення Стеффана де Містура, екс-заступника міністра закордонних справ Італії новим спецпредставником ООН по Сирії. На цьому посту він змінив Лахдара Брахімі, колишнього представника ООН арабського походження. Пан Гі Мун підкреслив, що «провів широкі консультації», у тому числі і з сирійською владою перед призначенням де Містура на цю посаду. Він закликав Дамаск та країн-учасників Ради Безпеки ООН допомогти йому добитися успіху у справі, покласти кінець насиллю та порушенню прав людини, а також сприяти йому у політичному урегулюванні цієї «кризи». Він сказав, що екс-заступник міністра закордонних справ Єгипту Ремзі Азідін, який нині очолює представництво Ліги Арабських держав у Вені, допоможе де Містурі справитися з його місією.

Національна коаліція сирійських опозиційних та революційних сил проголосила у середу, 07.09.2014 року, що на виборах, які відбулися всередині цієї коаліції, аль-Бахра був обраний новим лідером цієї коаліції, змінивши Ахмеда Джарбу.

Призначення Хаді Бахра головою коаліції є оновленням ролі, яку провалив його попередник Ахмед Джарба і не справився з роллю агента, стверджуючи що Сирія – демократична громадянська держава, оскільки провалив боротьбу з ісламською орієнтацією Сирійської революції, також це призначення – удар по ісламських рухах під приводом боротьби з тероризмом.

Минуло вже чотири дні жорстокого бомбардування по нашому місту в Газі з боку потворного єврейського утворення. Але ми не чуємо заяв з боку президента Абдель Фаттаха ас-Сісі, який у розмовах по телебаченню невтомно повторював «відстань луни» (єгипетський вислів, який вказує на волю, силу і швидкість реакції) для підтримання арабської безпеки і Перської затоки.

Голова ж уряду випрошує миру, а несправедливі системи підраховують вбитих та поранених