Статті

В поточному сторіччі і в кінці минулого сторіччя (XIX–XX) з’явились деякі тлумачення Корану, які містять небезпечні ідеї, що явно суперечать тому, що було викладено в Книзі Аллаха і Сунні Його Пророка ﷺ. Неможна вважати їх ісламськими тлумаченнями і довіряти їм, тому що вони містять зухвалість проти релігії Аллаха. Серед них — тлумачення Мухаммада Абдо, відоме під назвою «Тафсір аль-Манар», яке було складено його учнем Мухаммадом Рашидом Рідою, тлумачення Тантаві аль-Джаухарі, тлумачення Ахмада Мустафи аль-Марагі та інші.

В суботу, 10 лютого 2024 року, міністр іноземних справ Ірану Хусейн Амір Абдоллахіян здійняв візит до Лівану, де зустрівся з тимчасовим прем’єр-міністром країни Наджибом Мікаті, з ліванським колегою Абдаллахом Боу Хабібом, а також з лідерами ліванської партії Ірана (Хізбалла) Хасаном Насраллою і рухами ХАМАС та Ісламський Джихад. Потім наступного дня, 11 лютого 2024 року, він зустрівся з президентом Сирії Башаром Асадом, передавши йому запрошення від президента Ірана відвідати Тегеран. Абдоллахіян закликав сторони до стриманості, щоб не дати можливості Нетаньяху, який наполягає на ескалації, розширити зону конфлікту.

Безперечно, усе людство повинно відгукнутись на Іслам і слідувати йому до Кінця Світу. Ті, хто позитивно відповідає на це звернення, є «мусульманами» і несуть відповідальність за Іслам. Проте усі мусульмани по-різному вчаться і розуміють Іслам. Чим більше вони вивчають Іслам, тим краще розуміють його цінність і благословення, а чим більше розуміють, тим більше прагнуть до нього. В цьому сенсі в достатній мірі пояснюють це слова Всевишнього Аллаха:

Мусульмани не стикались з закликами, більш небезпечними, аніж ті, які були скеровані проти арабської мови. Арабська мова має велике значення і статус в Ісламі. Арабська мова — це мова Корану, хадісів, фікху та усіх шаріатських і лінгвістичних наук. Він необхідний для розуміння законів Ісламу та їх застосування.

З миті переселення Пророка Мухаммада ﷺ із Мекки в Медину, де була встановлена перша Ісламська Держава, до скасування Османського Халіфату 3 березня 1924 року усі уряди даного періоду правили згідно з Ісламом. Приблизно протягом 13 сторіч в житті мусульман завжди існували правителі і державі, які управляли Ісламом. В період Аср ас-Саадат¹ і праведних халіфів ісламське управління було визнано усіма ісламськими вченими. Після періоду праведних халіфів ісламське управління продовжувалось в періоди Омейядів, Аббасидів, Сельджуків, Фатимідів і, нарешті, в період Османської держави.

Наш Пророк ﷺ сказав:

العُلَمَاءُ وَرَثَةُ الأنْبِيَاءِ

«Вчені є спадкоємцями пророків» (Абу Давуд, ат-Тірмізі).

Війна в Газі показала, що Ердоган, Абдулла II, емір ОАЕ підтримують продовольством і усім необхідним єврейське утворення, у той час як сіоністи вбивають мусульман в окупованій Палестині. Це відомий факт, і їх підтримка триває досі. Про це свідчать вороги Умми — американці, сіоністи, німці, англійці і французи; усі визнають те, що мусульманські правителі підтримують ворогів Ісламської Умми, яків вбивають і знищують її.

Ми зрозуміли цінність наших вчених, коли втратили їх. Ми так само зрозуміли цінність справедливих і праведних правителів, коли втратили їх. Але усе це обійшлось Уммі настільки дорого, що описати це неможливо. І ось сьогодні наші землі зруйновані, а мусульмани піддаються усілякому пригнобленню, і це відбувається через відсутність вчених, які говорять правду, не звертаючи уваги на засудження, і через відсутність правителів, які вважають своїх підданих довіреністю (аманатом) Аллаха і прагнуть до виконання тільки волі Аллаха.