Статті

Таха Хусейн як прибічник орієнталізму

Слідом за Джамал ад-Діном аль-Афгані і Мухаммадом Абдо, яких наш колега Самір Зейн піддав критиці, виходячи із їх висловлювань і вчинків, ми переходимо до обговорення Таха Хусейна — декану факультету арабської літератури в Єгипті.

Після падіння тирана Башара Асада і звільнення столиці Дамаску слідом за повним звільнення Ідлібу, Алеппо, Хами і Хомсу, усі землі Шаму охопила радість. Такбіри лунали із мечетей, на площах, вулицях і біля в’язниць, де революціонери звільнили усіх ув’язнених — жінок і чоловіків. Багато хто думав, що це сон, а не реальність. Земля буквально дрижала під ногами муджахідів, революціонерів і народу, які раділи падінню режиму, який десятиріччями коїв вбивства, поширював порочність і усілякі злочини проти народу Сирії. Його жорстокість і звірства були скеровані проти усіх, хто виступав наперекір режиму і прагнув звільнитись від тиранії.

Наша безмежна радість щодо звільнення Алеппо, Хами, Дараа і якщо на то буде воля Аллаха, незабаром Хомсу і їх повернення до рук віруючих жителів, не повинна затьмарювати наше усвідомлення планів Америки. Ми молимо Аллаха розстроїти її зусилля, зусилля її союзників, агентів і прибічників, і дарувати благополучний ісход богобоязливим.

Очевидно, що невирішені кризи по усьому світу є джерелом багатства для західних держав, головним чином для Сполучених Штатів. Тому немає нічого дивного в тому, що то Захід надає безмежну підтримку єврейському утворенню, так само немає нічого дивного і в заяві президента США Джо Байдена, що «якщо б цього утворення не існувало, ми б його обов’язково створили».

Медина, спочатку відома як Ясріб, була усього лише невеликим поселенням до того часу, поки туди не прибув Пророк ﷺ. Тут він заклав основи держави, побудованої на великій ідеї. Ця держава опиралось на міцну політичну ідеологію, а безпека забезпечувалась самими жителями, що дозволило їй вистояти з самого початку.

Мусульмани в Палестині і Лівані піддаються жорстоким масовим вбивствам з боку євреїв за підтримкою Америки і Заходу. Але у цей же час ми чуємо, як деякі мусульмани радіють тому, що відбувається у Лівані — вбивствам і руйнуванням. Дійшло до того, що вони влаштовують свята і роздають солодощі з приводу вбивств лідерів проіранської партії. Вони ігнорують той факт, що усі ці вбивства, руйнування і геноцид в Палестині і Лівані — це війна проти усієї Ісламської Умми, а не проти якоїсь групи, фракції чи партії. Ракета, яка падає на жителів Лівану, не розрізняє шиїтів і сунітів, ліванців і палестинців. Вона націлена на усю Умму, і євреїв не хвилює, яку партію вони винищують, адже для них усі мусульмани — вороги.

Очевидно, що Нетаньяху прагне втягнути Іран до відкритої війни, щоб розширити масштаби конфлікту і поставити адміністрацію Байдена в незручний стан, вимусивши її зайняти жорстку позицію на захист євреїв. Нетаньяху добивається конфронтації між США та Іраном, оскільки це продовжить конфлікт в Газі.

Абдуррахман ар-Рашид, один із авторів саудівської газети «Аш-Шарк аль-Аусат», відзначив труднощі, з якими стикається саудівський режим в процесі зміни внутрішньої і зовнішньої політики під керівництвом Мухаммада ібн Сальмана.