Статті

Тепер перейдемо до другому питанню: чи правильно говорити, що метод, який визначається як набір шаріатських законів, а не способів, піддається експериментам, і якщо він дасть плоди через деякий час, то чи можна заявляти про його придатність, а якщо не дасть — тоді про непридатність?

Переселення (Хіджра) в Медину представляло собою зрушення у заклику від етапу слів і терпіння до етапу реалізації Ісламу в Ісламській Державі.

Сумніви, які виникають серед деяких мусульман, обумовлені тим фактом, що нинішнє положення відрізняється від часів Посланця ﷺ. У часи Посланця Аллаха ﷺ розділення суспільств (племен і кланів) було примітивним.

Виникає питання: чи вважається одкровенням від Аллаха усе, що робив і говорив Посланець Аллаха ﷺ у Мецці, і отож, чи обов’язково дотримуватись саме цього? Або ж є слова і дії, які не були одкровенням і яким необов’язково слідувати? Ці питання пов’язані з темою «Метод, спосіб і засіб».

Кожного разу, коли ми закликаємо до встановлення Халіфату і запровадження законів Шаріату, з’являються із числа мусульман ті, хто починає говорити про силу Заходу. Також вони говорять: «Як тільки ви встановите Халіфат, країни усього світу накинуться на вас, і ви нічого не зможете зробити!».

Мусаб повернувся у Мекку. Деякі ансари-мусульмани виступили в сезон паломництва разом з рештою паломників-многобожників, щоб зустрітись з Посланцем Аллаха ﷺ біля пагорбу Акаба в дні ташріка (святкові дні у арабів).