Хізб ут-Тахрір Україна
Всесвітня ісламська політична партія
В четвер 14.09.2017 ООН заявила про те, що світова економіка який рік поспіль страждає від бідності, від зростаючої диференціації та дисбалансу у багатьох відношеннях, що, у свою чергу, загрожує політичній та соціальній безпеці, при цьому вказавши , що світ потребує якоїсь «нової угоди» глобального рівня, заснованій на політиці, подібно тій, що раніше об’єднала Європу після Другої Світової війни, вказуючи на Бреттон-Вудську угоду та план Маршалла.
З початку повстання у Дарфурі (Західний Судан) у 2003 р. і по сьогоднішній день цей штат не був спокійним. Траплялись військові протистояння між племенами, а зброю мав будь-який, хто бажав шкоди регіону.
Минуло шість років після того, як жителі Шаму почали свою благословенну революцію, яка прагне до Дамаску як до завершальної своєї мети, тому що саме у Дамаску буде відрубана голова змії, саме у Дамаску буде скасований режим, і тоді мусульмани втілять Іслам повністю, після чого понесуть його усьому світу.
З часів падіння Халіфату Ісламська Умма відчуває інформаційну атаку, скеровану на те, щоб ввести мусульман в оману та позбавити її озаряючого мислення.
Кошмар мусульман-рохінджа триває при повній байдужості та потуранні з боку держав мусульманського світу, а також при повному ігноруванні з боку міжнародної спільноти, яка нічого не робить, окрім як виражає стурбованість та жалкування з приводу звірств,що кояться у відношенні пригноблених мусульман-рохінджа у штаті Аракан. Аракан — штат у М’янмі, окупований злочинною , буддистською державою М’янма (Бірма).
На самому початку революція Шаму змогла взяти в осаду правлячий режим у Дамаску та Алеппо. Але потім міжнародні сили на чолі з Америкою та їх інструментом в обличчі ООН почали реалізовувати політичне рішення конфлікту, хоча порочність їх політичних рішень була яскраво продемонстрована у трагедії мусульман-рохінджа.
Західні держави на чолі з Америкою заявили про свою дружбу до сирійського народу та підтримали повстанців,озброюючи їх такою зброєю, яка не тільки не допомогла їм скинути режим, але й навіть захистити себе від його агресії.
В останній час нерідко можна почути про наближення кінця «сирійської кризи». Це пов’язано з чутками про «приховані та громадські» примирення та угоди зі злочинним режимом, який спільно зі своїми союзниками скоїв найогидніші вчинки проти ані у чому неповинного народу Шаму.
