Газета «Ар-Рая»

О п’ятниці 20.05.2016 у Сочі завершився саміт Росія – АСЕАН. За підсумками зустрічей та переговорів сторонами стверджений «Комплексний план дій, націлений на розвиток та диверсифікацію взаємовигідної співпраці між Російською Федерацією та Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН)» та прийнята Сочинська декларація «На шляху до взаємовигідного стратегічного партнерства», яка складається із декількох пунктів: «Зміцнення діалогового партнерства», «Співпраці в області політики та безпеки», «Економічна співпраця», «Соціально-культурна взаємодія», а також розділ, присвячений механізмам реалізації заходів, передбачених даною декларацією.

Перешкоди на шляху його встановлення

Частина 3

Робота по встановленню Халіфату пройшла відрізок свого важкого шляху, і в Уммі утворилось усвідомлення його важливості. Вона почала бажати відновлення Халіфату, сумувати та сподіватись на швидке його встановлення. Проте цього іще не досить, і на це вказує наявність перешкод на цьому шляху, які варто виявляти та усувати. Нема ніяких сумнівів у тому, що першою перешкодою на шляху встановлення Халіфату є держави невір’я, режими та їх агенти у наших країнах. Проте розмов зараз не про ці системи, а про перешкоди, які заважають скерувати енергію цієї Умми на скинення цих систем та встановлення Халіфату на їх руїнах.

Яким чином невірним вдалося зруйнувати державу Халіфат

Частина 2

З тієї миті, як Всевишній Аллах створив людину, існує боротьба між вірою та невір’ям. Цю боротьбу пройшов і Посланець Аллаха ﷺ; він ніс заклик, розтлумачуючи необхідність ідейної боротьбиб зіткнення істини з брехнею, необхідність політичної боротьби, а також необхідність стійкості, жертвування та терплячості на цьому шляху. Ця боротьба триває і по сьогодні, відрізняються усього лише деякі інструменти та методи, і сьогодні ця боротьба є найжорстокішою та найгіршою через її кровопролиття та руйнування. Вона ретельно планується та готується.

Правляча «Партія справедливості та розвитку» (ПСР) прийняла рішення провести другий позачерговий з’їзд 22 травня 2016 р., у ході якого відбудуться істотні зміни не лише у правлячій верхівці партії, але й у її ключових комітетах, які мають владу всередині партії, уряду та парламентської фракції. Дане рішення було прийнято ту зв’язку із заявою прем’єр-міністра Ахмета Давутоглу, в якій він 5 травня 2016 р. заявив про ухід з посади голови ПСР, що означає і ухід з посади прем’єр-міністра, тому що це передбачається внутрішньопартійними правилами.

Руйнування Халіфату було матір’ю усіх лих

Частина перша

28 Раджабу 1342 року за хіджрою, що відповідає 3 березня 1924 р., є болючою історичною датою у житті усіх мусульман. Це – річниця трагедії, це – не звичайна дата, це – мати усіх лих. Цього дня Мустафа Кемаль проголосив про скасування Халіфату, це – офіційний день скинення Ісламського Халіфату.

Іслам є небесною релігією, яка включає у себе політичне законодавство під об’єднуючою назвою Халіфат, систематизуюча держава та суспільство. Халіфат – це держава, що має систему законів, унікальну у своєму роді та таку, яка не має відношення до т.з. теорії «суспільної угоди», яка була розроблена західними філософами і як надихнула французьку революцію до змін у їх регіоні. Потім ця теорія стала вищим прикладом «демократичного звільнення» від тиранії феодалізму та церкви.

Во ім’я Аллаха – Милостивого та Милосердного

Доктор Аббас Шуман, представник аль-Азхара, заявив, що Халіфат – це мирська система правління, що він не є основоположним питанням акъиди, в яку ми повинні вірити, навіть якщо раніше люди визнавали її як систему правління для досягнення своїх інтересів, яка регулювала їх скерованість та слідкувала за виконанням ними прав та обов’язків з метою покласти край несправедливості і щоб справедливість перемогла.

Розмова щодо Праведного Халіфату перейшла етап простого згадування про шаріатський обов’язок, стосовно втілення та виконання якого мусульмани припускали значні упущення. Як і припинилась розмова про нього як про нездійсненну мрію, коли носіїв заклику звинувачували у минулому у тому, що вони мріють про повернення Халіфату, час якого давно минув, і що вони подібні до того, хто оре море. Такими були розмови про Халіфат з боку потонулих у реальності, не бачачих нічого, окрім бруду, в якому вони погрузли, навколо твердо віривших в обіцянку свого Господа, закликаючи до втілення шаріатських законів такими, як вони були ниспослані!