Газета «Ар-Рая»

Під руйнівною лавою повітряних бомбардувань і почуттям тяжкості за муки обложених, які страждають від постійно поглиблюваних життєвих труднощів, за участю міжнародного колоніалізму, впертого у своїй поневолювальній колоніальній хватці Ісламської Умми, що запобігає її прагненням зруйнувати обмеження, в які вона була закута після розпаду Халіфату, і за співучасті мусульманських правителів з «дружніх країн» нашого народу в Шамі, які утримуються від свого шаріатського обов'язку підтримати своїх братів і покласти край їх стражданням, триваючим вже п'ятий рік, - на тлі всього цього все більше гучнішають голоси, які прагнуть сприяти в утвердженні наступної думки: «Не може бути краще того, що було. А тому справжній лідер повинен бути сміливим у прийнятті «хороброго миру»», - відомого висловлювання Ясіра Арафата, сказаного ним у виправдання своєї зради, коли він визнав єврейське утворення в кордонах «мінімуму аргументів».

У Франції завершив свою роботу всесвітній саміт на вищому рівні зі зміни клімату. Було оголошено про підписання важливих угод, пов'язаних зі зміною клімату, прийнятих з початку діяльності організації «Глобальна міжурядова організація зі зміни клімату» (Intergovernmental Panel Climate Change (IPCC)) у 1988 році.

Встановивши Ісламську Державу у променистій Медині, Пророк ﷺ почав втілювати Іслам над усіма громадянами держави у внутрішній сфері і став відправляти загони і делегації для його затвердження у зовнішній сфері. Все це відбулося після тривалого протистояння курайш та іншим племенам Аравійського півострова і за його межами, як це сталося при Му'ті.

Ніхто не має сумнівів у тому, що сьогодні, коли говорять про війну з терором, мають на увазі війну з Ісламом. А конкретніше - мається на увазі війна, як вони кажуть, проти «політичного Ісламу», тобто війна з ідеями або з законами Шаріату, пов'язаними з державою Ісламу, з єдністю Умми, вирішенням внутрішніх справ в економіці та суспільстві, рішенням зовнішніх проблем, таких як зовнішня торгівля, джихад, договори...

Перш ніж відбулися в Парижі, було віднято 130 людських життів, і заяви «ІДІЛ» про прийняття відповідальності за них, політика французького уряду була жорсткою щодо Сирії, і він вимагав відставки Башара Асада. Але після вибухів позиція Франції змінилася, і тепер для неї в Сирії стала пріоритетною боротьба з «ІДІЛ». У світлі нападів на Париж Франсуа Олланд звернувся до ідеї формування альянсу або великої міжнародної коаліції, прийнявши рішення відвідати Вашингтон і Москву для просування цієї ідеї.

Члени сирійської опозиції під час зустрічі в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія 10 грудня 2015 року. (СПА)

Після того, як Америка витратила даремно час, що розтягнувся на останні два місяці, протягом яких вона ясно усвідомила нездатність утримувати владу режимом кровопивці у Дамаску, і після того, як уже й Росія вдерлася до Сирії у вигляді останньої спроби Америки підперти залізними опорами злочинний режим, відбулася конференція у Відні й було досягнуто швидку угоду, на якій зібралася розпатлана коаліція, що не виправдала сподівань навіть дітей благословенної революції Шама. А потім була скликана конференція в Ер-Ріяді на запрошення Саудівської Аравії.

Політика ісламофобії, що проводиться лідерами і правителями безбожного Заходу, не є новою політикою або своєрідним курсом, викликаним існуючими змінами в ісламському світі або провісниками в Ісламській Уммі.

Цілком природно, що російська політична позиція в Сирії відрізняється від іранської позиції. Росія є наддержавою, а не регіональною державою, і вона, безсумнівно, є все ще незалежною державою, яка знає, що інтереси Ірану з розширення стосуються його тільки як регіональної держави, не перевищуючи мети досягнення лідерства в регіоні і, в кращому випадку, конкуренції з Туреччиною, Саудівською Аравією і єврейським утворенням.