Росія через свою політичну недалекоглядність підтримала обрання Трампа на пост президента США, обманувшись його заявами, в яких той вихваляв Путіна.
Депутати Державної Думи РФ, стоячи, аплодували перемозі Трампа, вважаючи, що він буде краще, аніж Обама, який використав Росію для здійснення своїх цілей у Сирії . Проте вони зустрілись з іще більше жорсткою позицією Трампа по відношенню до Росії . По завершенні зустрічі з держсекретарем США Тіллерсоном 12.04.2017 Путін заявив: «Двобічні відносини з США погіршились після приходу до влади адміністрації Дональда Трампа… Рівень довіри на робочому рівні , особливо на військовому рівні, він не став краще, а, швидше усього, деградував».
Росія сподівалась, що Америка буде співпрацювати з нею, піднімаючи її міжнародний статус, що Америка зробить її своєю співучасницею у міжнародній політиці , як це було у часи СРСР. І тому Кремль беззаперечно приступає до виконання будь-якої задачі на міжнародній арені, вважаючи, що це підніме його положення на міжнародному рівні, не говорячи же про комплекс неповноцінності у Росії через ізольованість у війні з Ісламом. Американці усвідомлюють положення Росії та використовують цю карту у своїх цілях, при цьому обходячись з нею зарозуміло. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков 12.04.2017сказа: «У цілому, лінія адміністрації стосовно до Сирії залишається загадкою. Непослідовність — це те, що приходить на ум у першу чергу. «Примітив і хамство» є властивостями поточної риторики Вашингтону, і ми сподіваємось на те, що вони не стануть змістом американської політики».
Американці підштовхують своїх агентів на співпрацю з Росією, щоб, з одного боку, ,підтримати їх, а з другого — приховати те, що вони здійснюють американські проекти. У свою чергу, Росія приймає їх звернення, вважаючи, що так підсилиться її міжнародний вплив. Америка підштовхнула Іран закупати у Росії зброю та укласти з нею союз у Сирії, і навіть примусила Асада почати вимагати від Росії військового втручання, щоб зберегти сирійський режим — агента Америки. Вашингтон втягнув Москву у сирійську війну, де вона не отримає ніякої користі . Так Америка займає лідируюче місце, зменшує роль Росії та використовує її для здійснення своїх цілей. Підтвердженням такої політики Америки є обстріл американськими військовими сирійської бази Шайрат 06.04.2017, у той час як Росія дізналась про плани Америки усього за декілька годин до нанесення удару. Росія збентежилась такою поведінкою Америки, яка навіть не порадилась з нею. Сюди ж відноситься проголошення Вашингтоном свого наміру щодо створення безпечних зон у Сирії. Росія тут же заявила, що такі рішення неможна приймати, не порадившись з нею, але, незважаючи на це, схилила голову перед волею Америки, побоюючись того, що залишиться ізольованою.
Америка підштовхнула Саудію заручитись підтримкою Росії в Ємені у межах здійснення чергового американського проекту так само, як і спонукала Іран підтримати хоусітів. Коли ж російська допомога стала непотрібною, Саудія відвернулась від неї та перестала надавати їх відносинам будь-якого значення.
Подібним чином, у часи правління аль-Маліки, Америка підштовхнула своїх агентів в Іраку укласти з Росією ілюзорні угоди в області стратегії та поставок зброї, щоб таким чином закріпити їх послаблені позиції та приховати недоліки, хоча вони представляють собою усього лише рабів Америки, яка править у їх країні з часів окупації Іраку. Росія вважала, що для неї знайдеться місце в Іраку, як це було раніше, але її мріям не судилося збутися — уряд Іраку не надав жодного значення відносинам з Росією та почав вимагати безпосереднього втручання від американців.
Зовсім нещодавно Америка почала вимагати зближення з Росією від свого агента у Лівії — Хафтара, який заявив 13.04.2017, що бажає закупати зброю у росіян та розглядає питання створення російських військових баз на території країни, як це зробив сирійський режим. Так вони вирішили покласти усю брудну роботу у Лівії на Росію, що буде на руку лише Америці. Халіфа Хафтар сказав: «Створення військової бази — питання, продиктоване місцевими та міжнародними умовами».
Таким чином, Америка використовує Росію у своїх інтересах, а по досягненні цілі позбавляється від неї, як це було раніше, коли вона підштовхнула свого агента Абдель Насера закупати зброю у СРСР, щоб приховати своє служіння Америці. А після приходу до влади Анвара ас-Садата, коли зникла потреба в Росії, вони вигнали її з Єгипту.
З іншого боку, Америка використовує Росію проти Європи та віддаляє першу від другої, перетягуючи її на свій бік. Так, Росія та Європа зазнають збитків на користь Америки, яка, по-перше, закріплює своє панування над Європою і не дозоляє їй вийти з-під свого впливу, а по-друге — натягує стосунки між Росією та Європою. У той же час Америка не дає розслабитись Росії у своєму регіоні і вимушує нарощувати військову силу у противагу силам НАТО, які знаходяться під керівництвом Америки. Цим самим Вашингтон дозволяє собі нарощувати сили НАТО у Польщі та Прибалтиці. У заяві Пентагону від 15.04.2017 говориться: «ВВС США скерують на Європу новіші винищувачі F-35 для участи у запланованих вченнях у межах програми гарантій європейським союзникам», — яку почала адміністрація Барака Обами під приводом боротьби з «російською агресією». Також у міністерстві оборони США 13.04.2017 було зроблено заяву щодо нарощування сил НАТО у Польщі «для того, щоб показати єдність альянсу та його рішучість, а також послати чіткий сигнал для будь-якого потенційного агресора».
Європа усвідомлює це, але через свій невтішний стан з причини відсутності політичної та військової єдності вона намагається зблизитись з Росією. Росія ж через свою недалекоглядність віддаляється від Європи, попадаючи на виверти Америки. Якщо б у Європи було сміливе політичне керівництво та незалежна від от Америки військова сила, то вона впливала б на Росію сильніше та мала б можливість віддалити від себе американські загрози. Проте Європа живе з тривожною думкою про розпад свого союзу, до чого прагне адміністрація Трампа, спонукаючи членів ЄС покидати цей союз, як це відбулось з Британією.
Трамп об’явив про продовження хрестових походів проти мусульман, ініційованих його державою в епоху Буша, заявивши, що його метою є боротьба з ісламським екстремізмом, сенс якого полягає у прихильності мусульман своїй релігії та відмові від американської та західної гегемонії, а також у скинення маріонеткових режимів та поверненні Ісламу до влади. Вже спалахнули хвилювання у країнах мусульман, що підтверджує життєздатність Умми, її прагнення до змінень та відчуття дороги до розвитку та звільненню. Умма знаходиться у стані пошуку щирого свідомого політичного керівництва, а Америка використовує Росію проти рухів в Уммі, вважаючи, що це допоможе їм. Також Америка використовує своїх маріонеток у регіоні , які зрадили Умму та відвернулись від неї, як це зробив Ердоган, обманувши революціонерів та вручивши Алеппо режиму Асада. Те ж саме стосується Саудії та Ірану з його ліванською партією «Хізбалла». Усі режими у регіоні зі своїми приспішниками як один співпрацюють з Америкою, Європою та Росією для придушення будь-яких рухів Умми по звільненню.
Змови проти мусульман та напади на них з усіх боків і на усіх рівнях свідчать про велич Умми та страх усього світу перед нею. Навіть якщо звільнення Умми затягується, це не завадить їй знов стати кращою Уммою , виведеною для людства з самою сильною державою — Праведним Халіфатом за методом пророцтва.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
13 Шаъбана 1438 р.х.
10.05.2017 р.
