Революція переживає тяжкі та суперечливі дні. Незважаючи на слабкість, яка спіткала її на півночі у провінції Хама та Ідліб, ми бачимо, як леви провінції Гута стрясають режим після осади сил режиму у східній Гуті у будівлі управління транспортом, про що продовжує брехати режим.
Ця будівля вважалась одним із палаців зла, який був джерелом страждань для народу, звідки здійснювались бомбардування населення. У той же час на інших фронтах у Даръа та Хомсі революціонери впали у глибокий сон, як нібито вони не причетні до сирійської революції. Це дивне протиріччя роз’яснює зв'язок командирів та їх скерованість згідно з бажанням зовнішніх сил, а не згідно з тим, щоб скерувати свої сили на скинення режиму.
Немає протиріччя у революції у народу, який бажає скинення режиму. Проте є протиріччя між командирами угрупувань та їх прибічниками із числа вчених,з одного боку, і між народом — з іншого. Усе це відбувається через відсутність щирого політичного керівництва, яке поведе народ Сирії до того, що любить Аллах, Його Посланець ﷺ та віруючі,на тлі міжнародної змови проти народу Сирії та її революції, а також розкриття міжнародної системи та її брехливих цінностей, якими вона торгує.
Сьогоднішні події говорять про те, що керівник революції — як командири, так і ті, хто за межами Сирії — не бачать виходу із ситуації. Приклади цьому — ганебна домовленість в Астані та Женеві, які були катастрофічними для революції. Поза усіляких сумнівів, керівництво залежить від Заходу і не дивиться на страждання людей. І останнім прикладом цього було переселення народу із південно-східної частини провінції Ідліб та зі сходу в умовах непогоди з причини просунення ополчення режиму проти революційних груп, які залишили своє рішення на міжнародну спільноту, яка, у свою чергу, бачить лише свої інтереси, а це — перш за усе зберегти злочинний режим у Дамаску.
Ці політичні домовленості показують, що ті, хто стверджує, що представляє народ Сирії, не відчувають відповідальності за нього через свою недалекоглядність, якщо не зрадництво. З самих перших днів революції народ Сирії зрозумів реальність режиму, який стоїть поруч зі злочинцями світу, на чолі яких — Захід та міжнародна спільнота. Тому ми бачимо, як народ з самого початку скандував: «О Аллах, у нас немає нікого окрім Тебе!». І тоді той,хто нічого не розумів у політиці,її принципах та основах, встав і об’явив себе представником революції, у результаті чого він став маріонеткою, яку водили по «театральним» конференціям, за допомогою яких здійснюється торгівля проблемами мусульман та відбувались поступки у їх принципах. Окрім цього, за столом переговорів вони надали режиму те, що він не міг взяти силою, і є багато свідків цьому. Однозначно, що військові досягнення жалюгідні перед незначним політичним рішенням, прийнятим на зрадницькій конференції.
Ми багаторазово заявляли, що успіхи, досягнуті революцією неможна вважати перемогою, на яку можна опертися, перш ніж іти на конференції поступок. Час показав правильність нашої думки, військові дії та жертви не зберегли революцію, тому що на її верхівці замість гідного політичного керівництва опинилась порожнеча а це дуже важливий аспект у цій справі. Режим Асада, незважаючи а те, що у нього були великі втрати територій в усіх фронтах, досі існує і це сталося завдяки своєму політичному керівництву. Адже у режиму є основа, на яку він опирається в усіх своїх справах, і при постійній підтримці ззовні він отримує можливість повернути втрачені території і відновити свої сили проти революції. Прислів’я гласить: «Поразка у будь-які справі не означає її зникнення, проте означає на необхідність змінити людей». У нашому випадку цими людьми є командири повстанських загонів, які не усвідомлюють суті революції та позицій держав, які диктують свої умови. Бачачи слабкість та страх цих керівників, які приймають те, що їм диктують, у результаті чого вони проявляють недбалість до революції,вважаючи, що вчиняють правильно — бачачи усе це, варто було змінити це керівництво.
З іншого боку, незважаючи на те, що революцію спіткала слабкість на півночі, а також атаки найманців режиму, вона показала свою силу у самому серці режиму. Революціонери Хараста, незважаючи на малу їх кількість, показали слабкість режиму та жалюгідність його сил. І ці просунення надають можливість прийняти кроки до скинення режиму, якщо буде бажання. Проте це неможливо у найближчому майбутньому, особливо у військовій сфері, через відсутність командирів, здатних на керівництво революцією,і засобів реалізації її цілей. Що стосується того, як будуть реалізовані цілі — то це зв’язано з поглядом на життя. Погляд мусульманина на життя витікає із ісламської акиди, а це — віра у те, що «Немає Бога окрім Аллаха, і Мухаммад — Посланець Аллаха». Тобто, будь-яка справа у нашому житті, незалежно від її важливості, обумовлена наказами Аллаха, а шлях рішення повинен відповідати методу Пророка ﷺ. Тому боротьба у революції іде між Ісламом,який представляють повстанці, та невір’ям, яке представлено режимом та тими, хто підтримує його на міжнародній арені. Для того, щоб отримати перемогу, нам необхідно прийняти те, що приведена до неї, а це — обмеження наказами Аллаха в усіх справах, особливо у політичних!
Наше положення не приведе нас ані до чого, окрім провалля і ми отримаємо лише розчарування, зв’язане зі стражданнями людей. Нам необхідно вийти із цього положення; я наведу приклади для військових. Режим просувається на невеликі території завдяки обстрілу російською авіацією. Ми можемо завадити їм з двох боків: перше — розпочати іншу битву, у нас багато фронтів з режимом від Алеппо до Аль-Габа, Хомса, Даръа та інших;друге — відкриття фронту на прибережній полосі для досягнення та нейтралізації російської авіабази «Хмеймім». З волі Аллаха, ми здатні на це, якщо наше рішення звільниться від того, що наказали нам зрадники-командири, які беруть участь у переговорах в Астані та Женеві, які хотіли поставити перепону перед нашим бажанням скинути режим, а на його місці встановити Іслам.
О народ Сирії! Той, хто не у змозі зберегти та завершити революцію у її розпалі, ніколи не убереже ї і не приведе її до перемоги. Ця велика справа, на яку здатні лише ті, хто старанні у знаннях, володарі глибокого мислення, які бачать, що приховується за усіма політичними виставами. Ворог отримує перемогу над нами своїм обманом та підступами, і ми упали поверженими у його руки. Для того, щоб зберегти свої жертви, щоб кров шахідів не була марною, нам необхідно надати керівництво революцією тому, хто здатен витримати усі труднощі на цьому шляху, хто здатен передбачити проблему, у кого є політичний план і хто зірве усі змови ворогів. І ця вимога відноситься до усіх галузей, які військових, так і соціальних, щоб усунути усіх, хто зв’язаний з зрадницьким керівництвом революції. А замість них необхідно прийняти політичне керівництво Хізб ут-Тахрір, яке поведе революцію до перемоги, до скинення режиму та встановленню праведного Халіфату, правління у якому здійснюється за методом пророцтва.
إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَالَّذِينَ آمَنُوا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَيَوْمَ يَقُومُ الْأَشْهَادُ
«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям та віруючим у мирському житті і того дня, коли предстануть свідки» (40:51).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
