Мета сіоністської атаки по позиціям Ірану у Сирії

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Вранці 10 травня 2018 року сіоністське утворення нанесло більше 100 ракетних ударів по військовим об’єктам Ірану у Сирії, а саме — по аеропортам, учбовим таборам, складам зі зброєю, ракетним установкам та по військовим угрупуванням.

Цим ударам передували інші удари розташуванню ракетних комплексів. Якою ю ж є мета ударів на даному етапі?

Проникливий політик, який стежить за подіями на Близькому Сході, зрозуміє, що Іран у своїй зовнішній політиці слідує за Америкою. Це очевидно у його співпраці з США під час окупації Іраку та Афганістану. Більше того, колишній президент Ірану Мухаммад Хатамі заявив, що якщо б не співробітництво Ірану, то США не змогли б зайняти Ірак та Афганістан. Усім відомо, що після окупації Іраку Америка передала його Ірану. Колишній президент Ірану Махмуд Ахмадінежад прибув у «зелену зону» в Іраку, де розташовувався тимчасовий американський уряд (дана територія знаходилась під контролем Америки, яка впустила б туди лише своїх людей). Входження Ірану, ліванських та іракських бойовиків у Сирію був за наказом Америки у спробі врятувати свого агента Асада.

Це втручання дозволило Ірану та його бойовикам контролювати економічну, політичну, військову сферу та сферу безпеки у Сирії. А після того, як у революцію втрутилась Росія, це дозволило Ірану контролювати більш широкі регіони, що дало значний вплив на місцях.

Військова присутність Ірану та його прагнення розширити свій вплив створює загрозу того, що Іран буде контролювати Сирію та режим. Більше того, можна сказати, що це — невизнана окупація, яка є перешкодою перед американським політичним рішенням, тому що Америка не зможе реалізувати своє політичне рішення у Сирії, доки там буде головувати Іран.

Ця іранська присутність також є загрозою і для сіоністського утворення, особливо присутність у Дамаску і на півдні Сирії у кордонах Голанських висот, тому що Іран конкурентом для «Ізраїлю» у контролі над цим регіоном. Іран слідує за Америкою та узгоджує усі свої дії з нею, як у світовій політиці, так і на Близькому Сході. Тут виникає питання: чому Америка дозволила «Ізраїлю» обмежити військовий вплив Ірану у Сирії?

Америка використовує маріонеткові країни та тих, хто перебуває під її впливом, для просунення своїх інтересів. Проте реальність країн є такою, що вони бажають грати велику роль і розширювати свій вплив, переступаючи дозволену їм грань. Після того, як вони виконують свою роль, Америка зупиняє і ставить їх на місце за допомогою інших своїх маріонеток, як це сталося з Іраном у Сирії.

Таким чином, удари сіоністського утворення по Ірану скеровані на те, щоб сили Ірану покинули Сирію після того, як завершилась його роль, незважаючи на те, що його економічні інтереси були збережені. Це послабило його роль у здійсненні політичного рішення, де Іран прагнув отримати вплив, який ускладнив Америці реалізацію її політичного рішення у регіоні, де вона, у свою чергу, прагне встановити нові правила із нових гравців та решток режиму.

Для просунення своїх інтересів Америка використовує маріонеткові країни, тих, хто перебуває під її впливом, союзників і навіть конкурентів, як Росія та Європа. Америка стримує одних іншими. Європу вона стримує Росією, а Росію — Європою. Іран вона стримує сіоністським утворенням, яке, у свою чергу, стримує Іраном та «Хізбаллою». Також США використовує у своїх інтересах ООН та її резолюції. Таким чином, Америка керує світом, переслідуючи свої інтереси, і удар «Ізраїлю» був одним із числа її інтересів. Окрім того, це також є інтересом «Ізраїлю», який відчуває занепокоєння з приводу своєї безпеки та своїх інтересів у регіоні.

Таким є положення маріонеткових країн : вони жертвують своїми синами та своїм багатством, і усе це — для того, щоб виконати наказ свого хазяїна. Після того, як вони виконують вимагаємо роль, вони повертаються до свого початкового положення в обмін на інтерес, який не компенсує навіть десятої частини завданої шкоди. Такою є їх брудна роль, що полягає у знищення один одного в інтересах ворогів Умми, як це зробив Іран заради збереження агента Америки та її інтересів у Сирії.


Газета «Ар-Рая»
Шейх Мухаммад Саід аль-Абуд
16.05.2018

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая