Сьогодні народу Шама нав’язують негативний образ революції, щоб відчай проник у серця революціонерів, щоб вимотати їх та зломити їх силу та рішучість так, що єдиним їх виходом для них буде союз зі злочинним режимом.
І тоді режим покінчить з революцією та спробує заново відновити своє злочинне правління.
Перемоги та просунення злочинного режиму — це, насправді, здача та підкорення угрупувань та здійснення планів, прийнятих на конференції «Астана-8». Раніше наші угрупування брали участь у цих «зустрічах», а зараз під видом битв здійснюють плани «Астани-8» на користь злочинного режиму.
Так, змінились лінії зіткнень та сталися змінення на фронтах. Угрупування, пов’язані з міжнародними силами, здали деякі регіони режиму, через що змінився розподіл земель між режимом та цими угрупуваннями, як про це писали у ЗМІ. Проте, незважаючи на психологічний тиск, тис з боку ЗМІ, змову міжнародних держав та їх інформаційних станцій, усе ж таки баланс сил не змінився ані у бік режиму, ані убік революції.
Якщо звернути увагу на злочинний режим у Сирії, то можна побачити, що він слабкий, що його людські ресурси не у змозі підтримати його на тлі змінень. Режим, опираючись на власні сили, не взяв у нас нічого, ані на півночі, ані у центрі, ані у Гуті. Незважаючи на те, що режим отримав нові регіони від угрупувань, він не у змозі контролювати їх і тим більше взяти іще нові регіони.
Більше того, передача контролю над іншими регіонами з боку угрупувань створює нові проблеми режиму, тому що у нього немає достатньої сили, щоб контролювати їх. Тому режим вдається до політики виселення, спустошуючи регіоні за регіоном. Проте така політика не приносить режиму ніякої користі: володарів домів не відмовляються від свого майна на користь злочинця, який на протязі довгих років посягав на честь,вбивав та руйнував поселення.
Дійсно, це утворює режиму проблему, з якою він не у змозі боротись. Ми бачимо, як з кожним днем він слабшає та слабшає, адже якщо він був би сильним, то хіба злочинні держави думали б про введення своїх військ на звільнені території? Якщо режим не відчував би слабкість, то допускала б Америка вхід Туреччини в Афрін? У той же час Туреччина, яка здійснює плани Астани на користь режиму, не змогла б реалізувати ці плани без підтримки угрупувань. Те, що Америка послала арабські сили на південь, доводить нездатність режиму контролювати даний регіон. Хіба після цього хтось буде говорити про силу режиму та обманюватись тим, що передають ЗМІ?!
Революція втратила регіони у центрі, на півночі та півдні, багато муджахідів перемістились із околиці Дамаску далеко на північ. Була втрачена зброя та боєприпаси, яких було б досить для угрупувань Гути, щоб скинути режим, якщо б тільки вони були вільні у своїх рішеннях. У звільнених регіонах режим накопичує своїх агентів, щоб ті закликали до примирення зі злочинним режимом. Відчай проник у серця людей після того, як вона на власні очі побачили здачу територій, а також наявність відданих режиму вчених — але усе це лише зміцнило революцію і додало їй стійкості.
Революція повинна звернути увагу на угрупування, які зрадили честь та країну; більше їх ніщо не стримує, навіть віра. Революція повинна зрозуміти, що виникла загроза її існуванню, що небезпека міститься з боку цих угрупувань, тому вона повинна взяти ситуацію під свій контроль. Революції необхідно знайти існуючі слабкості та розкрити небезпеку придворних вчених. Революція повинна шукати щире керівництво, яке не зв’язано з міжнародними силами, яке знає шлях та мету — це і надасть сили революції. Революція повинна усвідомити необхідність знайти альтернативу продажним угрупуванням, перш ніж вони повністю здадуть революцію режиму. Коли буде знайдена альтернатива, тоді революція очиститься для щирих муджахідів, а їх ряди вирівнюються під щирим керівництвом офіцерів, не зв’язаних з зовнішніми силами.
Втратити п’ядь землі — це не горе. Удар, який отримала революція від угрупувань, — це іще не кінець. Якщо ви не знали, то адже болісний удар надає сил. Так, дійсно зрадництво угрупувань — це сильний удар по революції, проте народ витримав його та витягнув урок, він більше не буде обманутий подібними угрупуваннями та їх міжусобними зіткненнями.
О народ Шаму, будь терплячим стійким. У перемоги є ціна, і ви платите за неї. У перемоги є обіцянка, у обіцянки є час, і він,з дозволу Аллаха, близько:
إِن تَنصُرُواْ ٱللَّهَ يَنصُرۡكُمۡ وَيُثَبِّتۡ أَقۡدَامَكُمۡ
«Якщо ви допоможете Аллаху, то і він допоможе вам та зміцнить ваші стопи» (47:7).
Ваш Пророк ﷺ заповідав сторонитись лицемірів. Немає перемоги загону, у якому більшість — лицеміри. Так візьміть ініціативу із рук продажних угрупувань, щоб керівництво знаходилось у ваших руках, і ведіть до того, чим задоволений Аллах. Вишукайте ряди муджахідів під щирим військовим керівництвом!
حَتَّى إِذَا اسْتَيْأَسَ الرُّسُلُ وَظَنُّواْ أَنَّهُمْ قَدْ كُذِبُواْ جَاءهُمْ نَصْرُنَا فَنُجِّيَ مَن نَّشَاء وَلاَ يُرَدُّ بَأْسُنَا عَنِ الْقَوْمِ الْمُجْرِمِينَ
«Коли ж посланці впадали у відчай та розуміли, що їх порахували брехунами, до них приходила Наша допомога, і рятувались ті, кого Ми хотіли врятувати. Наше покарання неможна відвернути від грішних людей!» (12:110).
Газета «Ар-Рая»
Каміль Хурані
30.05.2018
