Війна в Шамі завершена? З революціє покінчено? Чи отримав перемогу народ Шаму, чи це зробили злочинний режим і міжнародна спільнота?Чи вщухнув шум вибухаючих бочкових бомб? Чи вщухнув рев бойових машин?
Сьогодні для нас настав новий етап, під час якого ми скидаємо з голови пил від уламків, а також чекаємо відновлення майбутньої Сирії і шукаємо рештки гідного життя, якого нас позбавили.
Сьогодні війна проти народу Шама досягла свого апогею, але мова йде не про звичайну війну, а про політичну і психологічну війну, оскільки вороги Умми побачили на власні очі і усвідомили, що їм не виграти у звичайній війні. Адже, незважаючи на слабке озброєння і нечисленність муджахідів Шаму, останні змогли вселити страх в серця ворогів, показати свою стійкість і мужність в таких мухафазах, як Дамаск, Хомс, Ель-Латамна, Алеппо, Ідліб, Даръа. Остання мухафаза досі продовжує бути джерелом занепокоєння для ворогів Умми.
Вороги Умми знали, що сила народу Шаму полягає в його імані, тому вони вели діяльність над його ослабленням, над вселенням слабкості в серця віруючих. Для цього вони об’явили приховану війну, під час якої проливається кров, а не помирають серця людей.
Не всі люди усвідомлюють суть цієї війни. Її усвідомлюють лише ті, хто дивиться крізь призму іману і керується ним, хто розуміє, що тут треба починати не зі зброї, а з ісламської акиди і звеличування слова Аллаха, і тільки потім взяти компас законів Шаріату, який поведе до довольства Аллаха.
У цій війні вороги вирішили застосувати теорію Селігмана, яка називається «навчена безпорадність».
Дане явище було виявлено в 1967 році в ході експериментів американським психологом Мартіном Селігманом. Експерименти ставились по схемі класичного обумовлювання І.П. Павлова; частина їх полягала в тому, щоб сформувати у собак умовний рефлекс страху на звук високого тону. У якості негативного підкріплення використовувався несильний, але відчутний удар електричного струму, який собаки, сидячи в клітках, відчували після того, як чули звук.
Після декількох стимуляцій клітки відкрили, щоб перевірити, чи почали собаки боятись звуку. Експериментатори очікували, що в силу сформованого рефлексу страху собаки будуть втікати, почувши високий звук, щоб уникнути удару струмом. Проте, всупереч очікуванням, собаки не втікали. Вони лягали на підлогу і скулили, але не робили ніяких спроб втекти, хоча при відкритих ящиках це було нескладно. Результат ніяк не узгоджувався з пануючим в той час в психології біхевіоризмом.
Спостерігаючи за неочікуваними результатами експерименту, Мартін Селігман припустив, що, можливо, собаки не намагаються уникнути удару струмом не через відсутність страху — по їх поведінці було очевидно, що вони очікують удару, — а тому, що в ході експерименту вони декілька разів намагались уникнути його, але оскільки це не виходило, вони звикли до неминучості. Інакше кажучи, собаки «навчились безпорадності».
Експеримент без струму було вирішено провести на людях. І його результати були підтверджені — якщо людину поміщати в ситуацію вимушеної безпорадності, де від її рішень і дій нічого не залежить, людина незабаром навчиться цій безпорадності і перестане що-небудь робити. До цього висновку дійшли після роботи з двома групами учасників в домі престарілих, одна із яких сама приймала рішення відносно свого меню, вільного часу, формату догляду за садом і кімнатою, а другій групі лише приписувались вказівки, хоча і в ввічливій формі. Дивно, але вже через три тижні учасники із першої групи демонстрували меншу депресію і краще здоров’я, аніж учасники другої групи. Отримані результати збереглись і через рік після завершення експерименту.
Саме цю теорію вороги вирішили застосувати до нас, щоб ми набули безпорадності і навчились страху. У якості інструменту вони використали озброєні загони, країни-гаранти, брудні політичні гроші, гуманітарні організації, які, по суті, не є такими, ЗМІ, огидний уряд (тимчасовий чи «уряд порятунку), злочинця Асада, шейхів і багато іншого. Дані інструменти повинні були зломити волю і рішучість народу Шаму. Проте факти іману спростували цю теорію і очікувані результати, надломили інструменти ворога. Аллах говорить:
وَلَا تَهِنُوا فِي ابْتِغَاءِ الْقَوْمِ ۖ إِن تَكُونُوا تَأْلَمُونَ فَإِنَّهُمْ يَأْلَمُونَ كَمَا تَأْلَمُونَ ۖ وَتَرْجُونَ مِنَ اللَّهِ مَا لَا يَرْجُونَ ۗ وَكَانَ اللَّهُ عَلِيمًا حَكِيمًا
«Не проявляйте слабкості при переслідуванні ворога. Якщо ви страждаєте, то вони теж страждають так, як страждаєте ви. Але ви сподіваєтесь отримати від Аллаха те, на що вони не сподіваються. Аллах — Знаючий, Мудрий» (4:104).
Коментуючи цей аят, Ібн Аббас сказав: «Після трагічних подій битви при Ухуді Пророк ﷺ, стоячи на верхівці гори, почув, як Абу Суфьян, тріумфуючи, прокричав йому: «Ей, Мухаммад! Війна має свої зльоти і падіння. Один день — наша перемога, другий день — ваша перемога!». Після цього Посланець Аллаха ﷺ звернувся до своїх сподвижників:
أَجِيبُوهُ
«Дайте йому відповідь!». Тоді сподвижники сказали [Абу Суфьяну]: «Ні, не рівні, не рівні! Наші мертві — в Раю, а ваші — в Пеклі», — на що Абу Суфьян сказав: «У нас є ідол Узза, а у вас немає». У відповідь на це Посланець Аллаха ﷺ йому сказав:
اَللَّهُ مَوْلاَنَا وَلاَ مَوْلَى لَكُمْ
«Аллах — наш Помічник, а у тебе немає помічника!». Абу Суфьян сказав: «Здіймайся Хубал, здіймайся Хубал», — на що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
قُولُوا اللَّهُ أَعْلَى وَأَجَلُّ
«Говоріть: «Аллах більш високий і великий!».
Зверніть увагу, як Абу Суфьян намагався зломити бойовий дух сподвижників так само, як цього бажають сьогодні наші вороги за допомогою теорії Селігмана, і як Посланець Аллаха ﷺ уражає його своєю відповіддю і як аргументує фактами іману.
О, народ Шаму! Будьте стійкими, зліть ваших ворогів своєю прихильністю до іману, будьте сильними в боротьби з тиранами, не дозволяйте порочним політичним угодам і перемир’ям утримувати вас від надання допомоги істині. Не відмовляйтесь від своєї цілі — скинення режиму Асада. Продовжуйте боротьбу, поки не прийде перемога від Господа світів!
وَلاَ تَهِنُوا وَلاَ تَحْزَنُوا وَأَنتُمُ الأَعْلَوْنَ إِن كُنتُم مُّؤْمِنِينَ
«Не слабішайтесь і сумуйте, в той час як ви будете на висоті, якщо ви дійсно є віруючими» (3:139).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хадж Мухаммад
11 Зуль-хіджа 1442 р.х.
21.07.2021 р.
