Газета «Ар-Рая»

Марнослів’я іранських офіційних осіб — особливо міністра іноземних справ Хосейна Аміра Абдоллахіяна і голови іранської партії в Лівані Хасана Насралли — досягли своєї межі і перетворились у деяку гру. Ця балаканина в ЗМІ не має ніякої цілі, окрім як викликати інтерес в суспільстві і поглинути емоції людей, реагуючих на масові вбивства окупантів в Газі. Вони також намагаються очолити уявну «вісь опору» і направити її в потрібне русло.

Протягом останніх днів армія єврейського утворення зі своєю жорстокістю без упину і пощади вдень і вночі скидає тисячі бомб на Газу. Ця кривава розправа призвела до загибелі і поранень тисячі ні в чому не винних чоловіків, жінок і дітей, до знесенню будівель, в тому числі — мечетей і лікарень.

Мусульманські і немусульманські народи страждають від расизму і етнічної дискримінації. Це одне із багатьох лих, якими уразив нас колонізатор в результаті нав’язування своїх поглядів на життя, які суперечать природі людини. Вони вторглись до мусульманських країн і колонізували нас в військовому і культурному плані.

Три роки, як Джо Байден є президентом США. Наближається час, іменуємий на американському політичному сленгу – «Кульгава качка». Це період, які характеризується нездатністю висувати серйозні політичні ініціативи для рішення деяких невирішених і складних питань, таких, як палестинське питання.

Між Америкою та Іраном, за посередництвом Катару, була укладена дивна угода, згідно якої, – п’ятеро американців були звільнені в обмін на 6 мільярдів доларів іранських засобів, заморожених в південно-корейських банках з причини санкцій США.

Центральне командування ВМС США об’явило про прибуття 3000 військовослужбовців Корпусу морської піхоти і експедиційного підрозділу морської піхоти США на Близький Схід.

Результати нещодавніх президентських і парламентських виборів в Туреччині явно показують, що Ердоган і його партія зазнали поразки в стратегічному плані.

Ослаблення влади Путіна і майбутнє ПВК «Вагнер»

Спроба заколоту, зроблена ПВК «Вагнер» в Росії, розкрила масштаб слабкості російського керівництва і продемонструвала хрупкість «залізної хватки» Путіна. Цей заколот також підготував підґрунтя для виникнення в подальшому внутрішніх військово-політичних блоків, які будуть боротись один з одним, завершуючи тим самим епоху стабільності, притаманну для Росії з початку цього сторіччя.