Газета «Ар-Рая»

В останні дні активізувались дискусії про стратегію єврейської держави по встановленню панування на Близькому Сході, а також про плани прем’єр-міністра Нетаньяху змінити стратегічний баланс сил в регіоні.

В ході стратегічної ініціативи по підсиленню американського впливу в Індо-Тихоокеанському регіоні президент Джо Байден прийняв у себе лідерів Австралії, Індії і Японії на щорічному саміті Чотирибічного діалогу по безпеці (QUAD), який відбувся в його рідному місті Уілмінгтон, Делавер.

Складається враження, що єврейське утворення намагається утвердити у розумах мусульман образ великої і незламної держави, що було видно із виступу Нетаньяху на Генеральній Асамблеї ООН, а також із операції з пейджерами і вбивства лідерів іранської партії і ХАМАС. Він використав атаку 7 жовтня 2023 року як привід для нового етапу експансії, подібного тому, що відбулось в 1948 і 1967 роках, з метою реорганізації регіону під егідою «Угод Авраама» і збільшення ролі єврейського утворення в цьому процесі. Удар по іранській партії був подібний катастрофі 1967 року, коли армії п’яти арабських держав розсипались під ударами ВПС єврейського утворення!

У середу, 2 жовтня 2024 року, військова делегація на чолі з командуючим сухопутними військами Туреччини Сельджуком Байрактароглу відвідала район Афрін і місто Ідліб в Сирії. До складу делегації увійшли командуючі Другою армією, турецькими спецпідрозділами і Шостим корпусом. Представник Міністерства оборони Туреччини Зекі Актюрк підтвердив, що озброєні сили Туреччини повністю готові до протистоянню будь-яким загрозам на турецькому кордоні. Цей візит турецьких офіцерів до північної Сирії відбувся на тлі зростаючої напруженості в регіоні, в тому числі підсилених бомбардувань з боку єврейського утворення по позиціям режиму Асада, Ірану, Хезболли в Лівані та їх сил в Сирії. За останні тижні Туреччина значно підсилила свою військову присутність на півночі Сирії.

Коли мова йде про зовнішню політику тієї чи іншої держави, спочатку необхідно зрозуміти, на яких основах будується політика цієї держави, якими є її цілі і напрямки. Усі зовнішньополітичні дії опираються на ці аспекти, і без їх розуміння складно скласти повну картину. Політичні події будуть сприйматись зверхньо, а будь-які міркування про них будуть неповними і суперечливими.

В 2001 році після подій 11 вересня, під час проведення допиту одного із палестинців в розвідці окупаційного режиму офіцер розвідки заявив йому: «Ти на своїх уроках в мечеті критикуєш Америку і стверджуєш, що Америка об’явила хрестовий похід». На що палестинець відповів: «Це не я сказав, що Америка веде хрестовий похід. Сам американський президент заявив про це». У відповідь на це офіцер заявив: «Слухай, те, що має право сказати американський президент, не маєш права говорити ти!».

Як повідомило американське видання «Atlantic», наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммад бін Салман, фактично правлячий королівством, під час зустрічі, яка відбулась у січні 2024 року в Саудівській Аравії, заявив держсекретарю США Ентоні Блінкену, що палестинське питання не становить для нього особисто ніякої значущості. Бін Салман зробив цю заяву в ході приватної зустрічі з Блінкеном, яка проходила в шатрі міста Аль-Ула, розташованому до півночі від Медини.

3 вересня 2024 року в турецькому Газіантепі пройшла розширена зустріч за участю «Тимчасового сирійського уряду», «Національної коаліції сил революції і опозиції», «Переговорного комітету», «Ради племен і кланів» і командирів «Сирійської національної армії».