Газета «Ар-Рая»

В ЗМІ активно обговорюються зіткнення між племенами в окрузі Курам, який знаходиться в пакистанській провінції Хайбер-Пахтунхва на північному заході країни. Ці події подаються під заголовками «міжмазхабних конфліктів», проте суть проблеми зовсім інша. Хоча релігійний чинник і грає певну роль в цьому, але він лише усугубляє джахілійські племінні розбіжності, які є коренем конфлікту. Основна причина зіткнень — суперечка за землі між племенами, яка загострилась через практично повну відсутність втручання з боку місцевої і федеральної влади.

Після досягнення угоди між Саудівською Аравією та Іраном за посередництвом Китаю у березні 2023 року між двома країнами були відновлені дипломатичні відносини. Угода відкриває перспективи для пошуку довгострокового і сталого врегулювання конфліктів, які ускладнювались їх недружніми взаємовідносинами. Очікується, що це також дозволить добитись широкої співпраці у питаннях безпеки, політики і економіки, а також зміцнить як офіційні, так і громадські зв’язки між двома народами.

В понеділок, 18 листопада 2024 року, Росія наклала вето на проект резолюції Ради Безпеки ООН, просуваємий Великобританією і Сьєрра-Леоне, який стосувався захисту мирного населення в Судані. Проект закликав конфліктуючі сторони до негайного припинення бойових дій, а також до початку діалогу для вироблення кроків по деескалації і захисту цивільних осіб. В резолюції засуджуються невпинні атаки Сил швидкого реагування на Ель-Фашир — столицю Північного Дарфуру, і на інші області, включаючи провінцію Ель-Гезіра. Проект резолюції, запропонований Великобританією і Сьєрра-Леоне, був підтриманий 14 із 15 членів Ради Безпеки (Sudan Tribune, 18.11.2024).

Після виборів Іранська партія відчула вищий ступінь тріумфу, відчуваючи себе одноосібним володарем влади в Лівані. Це почуття підкріплювалось її унікальною перевагою — наявністю військової сили, яку можна порівняти з армією Лівану, яку вона багаторазово використовувала для протистояння загрозам для своїх інтересів і впливу.

У понеділок, 11 листопада 2024 року, в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді почалась так звана позачергова спільна арабсько-ісламська зустріч на вищому рівні. В ній взяли участь низка голів мусульманських країн, включаючи тирана Асада і Ердогана, який активно прагне налагодити з ним відносини.

Запровадження капіталістичної економічної системи в Пакистані призвело до повного занепаду економіки. Прийняті економічні рішення усугубили рівень бідності в країні, завдаючи збитку як середньому, так і класам вище середнього.

Спеціальний представник США Амос Хохштейн нещодавно проявив небувалу активність, намагаючись добитись припинення вогню між Іранською партією в Лівані і єврейським утворенням, яке з 23 вересня 2024 року розширило свої військові операції.

Основні принципи політики США у відношенні Європи зводяться до того, щоб тримати її під своїм впливом і не допускати конкуренції з собою. Проте від зміни президентів в США залежить і зміна підходів.