Починаючи з середи, 19 липня, ми стали свідками ескалації військового протистояння на Сході України. За інформацією прес-служби АТО кількість загиблих українських військовослужбовців за декілька днів перевищило цифру у 10 осіб.
Усе це породжує природні питання щодо причин та очікуваних наслідках подібного загострення.
Для того, щоб розібратись у суті того, що відбувається , необхідно згадати про декілька важливих подій, які мали місце на протязі останнього місяця.
Давайте коротко перелічимо ці події:
1. 7 липня у перший день саміту G20 Державний департамент об’явив про заснування нової посади спецпредставника Держдепу США з питань України та призначенні на цю посаду Курта Волкера.
2. Цього ж дня, 7 липня, відбулась зустріч президентів США та РФ на полях саміту G20.
По завершенню даної зустрічі ані Трамп, ані Путін подробиць не повідомили. За словами Трампа, "говорили про різне ". Путін же сказав, що обговорювались міжнародні проблеми та двобічні відносини.
Голови МЗС РФ С.Лавров повідомив про домовленість створити канал для врегулювання української кризи на основі Мінських угод, а голова Держдепу анонсував у Москву візит Курта Волкера.
3. О вівторка, 18 липня, голова «ДНР» Олександр Захарченко заявив про заснування нової держави Малоросія, яка, за його словами , повинна бути створена із регіонів «колишньої України». Для усіх очевидно, що Захарченко на протязі усіх останніх років озвучує позицію , яка вказана йому кураторами із РФ. Наступного дня після даної заяви представники проросійських озброєних груп почали інтенсивний обстріл позицій українських озброєних сил.
Також необхідно згадати наступні деталі:
Спостерігачі відзначають, що призначення спецпредставника з питань України відбулось на тлі слабого прогресу у вирішенні конфлікту на сході України. Заснування даної посади безперечно вказує на бажання США бути більш втягнутими у врегулювання української кризи. Раніше позиція США полягала у спостереженні за зусиллями нормандської четвірки та очікування моменту , коли втомлені від безуспішності сторони звернуться до США з тим, щоб вони сприяли у статусі медіатора.
Це підтверджується наступними фактами:
23 червня 2016р. під час чергової зустрічі голів МЗС «нормандської четвірки» у Парижі представники Німеччини, Франції та Росії не підтримали ідею про приєднання США до норманського формату.
Проте, вже 9 березня 2017р. під час спільної прес-конференції у Москві міністри закордонних справ РФ та Німеччини підтримали участь США у процесі врегулювання конфлікту на сході України.
Голова МЗС РФ С. Лавров зазначив, що майже усі конфлікти вирішуються за допомогою Штатів. А його німецький колега З. Габріель заявив, що для реалізації Мінську на Донбасі усі вони зацікавлені у впливі Америки.
Проте США продовжили ухилятись аж до початку липня 2017р., що на тлі безпорадності спроб ФРН, Франції, РФ та України у врегулюванні кризи дозволило Високопосадовому представнику Держдепу заявити під час брифінгу 5 липня 2017р. наступне:
«Усі учасники нормандського формату — Німеччина, Франція, Україна та Росія — розраховують, що буде призначений американський колега, з яким вони б могли працювати. Не в рамках «нормандського формату», а у якості важливої підтримки цього формату по мірі того, як вони обговорюють реалізацію Мінських угод».
7 липня держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив:
"По запиту президента Путіна, Сполучені Штати призначили спеціального представника по Україні Курта Волкера".
Таким чином , США терпляче вичікували моменту, коли безпорадність учасників «нормандського формату» вимусить їх звернутись за допомогою до них.
Також варто додати, що, судячи з коментарів зустрічі Трампа та Путіна, сторони не змогли дійти до загального знаменника з питання України, у той час як вже розпочався процес втягнення США у переговори у виді призначення Курта Волтера. Таким чином, влада РФ побоюється, що участь США призведе до негативних для Росії наслідків.
У світлі вищевикладеного найбільш ймовірною причиною проголошення щодо створення Малоросії 18 липня, а також ескалації насильства на сході України, починаючи з 19 липня, є бажання російської влади закріпити позиції напередодні нових переговорів по українські кризі . В умови підключення нового учасника переговорного процесу, а саме США, на правах медіатора переговорів, РФ прагне підняти ставки та вказати на негативні наслідки , з якими стикнуться її опоненти у випадку несприятливого для російської влади рішення по Україні.
Цей висновок підтверджується наступними подіями, які сталися протягом останніх двох тижнів.
Коли Курт Волкер під час свого візиту на Донбас був запитаний про те, чи розуміють США, що ситуація на Донбасі є результатом російської агресії, він відповів:
«Так, ми це розуміємо. Ми бачили, як цей конфлікт розпочався, і бачимо, як цей конфлікт контролюється».
2 липня Трамп підписав закон про нові санкції проти Росії. Дана подія є кращою демонстрацією того, що зустріч двох президентів на полях саміту G20 не призвела до якої-небудь угоди між РФ та США. Також варто згадати, що Росія прийняла рішення про скорочення та депортацію персоналу американських диппредставництв у РФ.
Це положення вимусило прем’єр-міністра РФ Д.Медвєдєва заявити наступне:
«Надії на покращення наших відносин з новою американською адміністрацією — кінець».
Усе вищевикладене вказує на те, що США виявились спритнішими та вправнішими Росії оказались, яка позбавлена ідеології , а також Європи, яка, з одного боку залякана російською агресією , а з іншого боку сама страждає від введених санкцій.
Дурна Росія вважала, що зовнішня політика США визначається виключно президентом США, а також вірила, що Трамп є її другом. Саме тому Росія погодилась з втягненням США у Нормандський формат. Зараз же, будучи шокованою від своєї політичної помилки, будучи неідеологічною державою, вона не змогла запропонувати будь-яких політичних маневрів і як зазвичай вдалася до ескалації.
Фазил Амзаєв
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні.
Газета "Ар-Рая", номер 142.
12 зулькада 1438 г.х.
9.08.17р.
