Всевишній Аллах говорить:
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів і людей тільки для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Всевишній Аллах говорить:
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів і людей тільки для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Націоналізм, який далеко не має одного загальноприйнятого визначення, носить багато визначень в залежності від періоду і світогляду мислителів.
Технології, які змінюються і розвиваються, в нашій країні і в світі, здається, хоча і всупереч нашому бажанню, привнесли в наше життя різноманітні концепції. Ці слабкі і необґрунтовані концепції, на жаль, стали предметом обговорень, в яких мусульмани так само беруть участь і яких марно витрачають час.
Всемогутній Аллах виділив людину від решти творінь інтелектом, наділивши її здатністю мислити. Розум вважається в Ісламі основою правовою підзвітності (такліф): з його наявністю на людину лягає відповідальність перед Ісламом, а з його втратою анулюється відповідальність.
Деякі сходознавці, які відчувають неприязнь до Ісламу, стверджують, що ісламська юриспруденція у перші сторіччя мусульманських завоювань потрапила під вплив римської юриспруденції і римських законів. Вони стверджують, що римське право стало одним із джерел ісламського права.
Насіхат1 — це шаріатська вимога, в основі якої лежать слова Пророка ﷺ:
Концепції, визначення, поняття і мафхуми подібні дорожнім картам, які надають образу життя людей деякий стиль. Мир мислення і структура аклії людей формується згідно з цими концепціями, набуваючими визначення, і мафхумами, суть яких пізнається розумом.
В описі аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар ми сказали: «Схвалюване — це усе те, що Шаріат порахував хорошим і поставив в обов’язковість. Засуджуване — це усе те, що Шаріат порахував огидним і заборонив».