Статті

Слово «opportunismo» (опортунізм), яке уперше було використано в італійській політиці в XIX сторіччі, визначається як свідоме вилучення вигоди із обставин, які склались, в корисних цілях, що стало тенденцією в капіталістичній ідеології1.

Підйом суспільства полягає в незалежності рішень, солідарності, єдності у думках і несенні послання іншим народам, а також в інших цінностях.

Всевишній Аллах говорить:

وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ

«Я створив джинів і людей тільки для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).

Націоналізм, який далеко не має одного загальноприйнятого визначення, носить багато визначень в залежності від періоду і світогляду мислителів.

Технології, які змінюються і розвиваються, в нашій країні і в світі, здається, хоча і всупереч нашому бажанню, привнесли в наше життя різноманітні концепції. Ці слабкі і необґрунтовані концепції, на жаль, стали предметом обговорень, в яких мусульмани так само беруть участь і яких марно витрачають час.

Всемогутній Аллах виділив людину від решти творінь інтелектом, наділивши її здатністю мислити. Розум вважається в Ісламі основою правовою підзвітності (такліф): з його наявністю на людину лягає відповідальність перед Ісламом, а з його втратою анулюється відповідальність.

Деякі сходознавці, які відчувають неприязнь до Ісламу, стверджують, що ісламська юриспруденція у перші сторіччя мусульманських завоювань потрапила під вплив римської юриспруденції і римських законів. Вони стверджують, що римське право стало одним із джерел ісламського права.