Статті

Думка про те, що вести діяльність аль-амрубіль-мааруф ван-нахъюаніль-мункар (наказувати схвалюване і забороняти засуджуване) є ваджибом, більш переважна у більшості вчених. Є висловлювання про те, що цієї думки дотримувались усі вчені.

Мета не виправдовує засоби

Деякі мусульмани захопились методом розумової аналогії (кияс аклій), не опираючись на вказівки Шаріату, які закликані брати участь в процесі шаріатської аналогії (кияс шарій).

Шаріат провів відмінність між часами, які, на думку мусульманина не мали б ніяких відмінностей і переваг. Наприклад, Ніч предопредеління має перевагу над іншими ночами. Також Шаріат провів відмінність між місцями в достоїнствах, як перевага Мекки над Мединою чи Медини над іншими містами.

Деякі речі Шаріат дозволив, а деякі заборонив. Людям не дозволяється змінювати, заміняти або спотворювати щось із цих законів. Аллах по Своїй мудрості дозволив порушувати ці закони в тих випадках, де побачив нужду людей.

Позитивізм, який походить від французького слова «positivisme», що означає «факт, визначений, доведений, позитивний», — це філософське вчення і напрямок в методології науки, який визначає єдиним джерелом істинного, дійсного знання тільки фізичні або матеріальні факти.

Якщо задати питання: «Яка найбільша і найфундаментальніша проблема, що стоїть перед людством в нинішню епоху?», — то однією із перших відповідей, яку дасть будь-яка людина зі здоровим глуздом і чистим нравом, ймовірно, буде: «Панування західної (європейської) думки».