Газета «Ар-Рая»

Ми, сьогоднішні мусульмани, не пам'ятаємо Ісламського Халіфату, ми не жили в його бутність і не були під його заступництвом, а те, що дійшло до нас від тих, хто застав його кінець, - це лише перекручена його форма і лише залишки ісламського правління.

Перше, на що звертає свою увагу людина, коли дивиться на події в Парижі, - це провал Франції в її ідеї, її політиці і її західній культурі. А інакше як молоді люди, що народилися і виросли під впливом її системи та культури, потім відкидають її і розпочинають подібні дії?!

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що учасники зустрічі щодо Сирії у Відні погодилися на тому, щоб з метою координації зусиль Йорданія склала список терористичних груп у Сирії.

Західні і регіональні країни активно використовують паризькі події для створення міжнародної громадської думки, що найбільшою загрозою для людства є загроза тероризму, утворена «ІДІЛ» та деякими іншими організаціями.

Безпрецедентним чином прискорюються події у Сирії, особливо після нещодавніх переговорів у Відні, які завершилися спільною заявою, підписаною країнами-учасницями переговорів.

Перш, ніж писати про ОАЕ, було б добре ознайомитися з політичною реальністю цієї країни, яка з часів Пророка Мухаммада ﷺ удостоїлася честі прийняття Ісламу і перебувала у складі держави Ісламський Халіфат.

У минулу суботу закінчився другий раунд переговорів щодо Сирії у Відні. Учасники домовилися провести нову зустріч у Парижі до кінця цього року для того, щоб дати оцінку просуванню досягнутої угоди про припинення вогню, а також почати політичний процес і обрання учасників політичних переговорів у проблемній країні (тобто в Сирії), як це говориться у завершальній спільній заяві.

Одним із найбільших випробувань, яким була випробувана Ісламська Умма після падіння Ісламської Держави і відсутності втілення шаріатських законів, а також поразки Умми капіталістичним мисленням, є втрата продуктивного, практичного мислення у вирішенні поставлених перед нею проблем. Немає різниці, чи то проблеми політичні, військові, економічні, соціальні та інші, протягом багатьох десятиліть не було будь-яких практичних, продуктивних рішень для проблем окупованих країн, таких як Палестина, Кашмір, Кавказ та інші країни. Не було досягнуто задовільних рішень для проблем, що виникають через ці тиранічні режими і системи колоніалізму, і так само весь цей час відбувалося застосування помилкових рішень у справі протистояння правителям-тиранам.