Інцидент біля Керченської протоки як ознака послаблення РФ в українській кризі

«Ар-Рая» про Україну
Друкарня

У неділю, 25 листопада 2018 р. російська прикордонна служба із застосуванням зброї затримала три українські військові кораблі у районі Керченської протоки.

Російська влада об’явила про затримання 24 людей. По наявним даним від 3 до 6 людей отримали поранення.

В наслідок чого, у середу, 28 листопада 2018 р. президент України Петро Порошенко підписав закон «Про затвердження наказу президента України «Про введення військового положення в Україні». Документом передбачається, що військове положення вводиться на 30 діб, до 26 грудня, у 10 областях України.

Реакція представників європейських держав та США як зазвичай полягала у «вираженні занепокоєності» та черговими фразами про необхідність деескалації та прояву стриманості.

Тим не менш Німеччина та Франція відкинули пропозицію про підсилення санкцій у відношенні Москви. Дана позиція провідних європейських держав є відомою. Франція та Німеччина за 4,5 років втомилися від тягаря політичних та економічних наслідків даного конфлікту і наполягають на якнайшвидшому його вирішення або як мінімум його заморозки.

У той же час США закликали Європу ввести додаткові санкції у відношенні Росії через її агресію проти України в Азовському морі. Таку заяву зробив спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер, передає Reuters.

29 листопада Президент США Дональд Трамп скасував свою зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним, яка повинна була пройти на полях саміту «Великої двадцятки» в Аргентині 30 листопада.

Говорячи про причину того, що трапилось, версії висуваються найрізноманітніші: від спроб президента РФ Путіна об’явити Україні повномасштабну війну до таких абсурдних як те, що президент України П. Порошенко організував дану провокацію, щоб відсунути дату президентських виборів в Україні.

Насправді, даний інцидент є прямим та природним наслідком анексії Криму з боку РФ у 2014 р., як про це заявив представник Франції під час термінового скликання РБ ООН 26 листопада 2018 р.

Не вдаючись у подробиці того, що трапилось, варто відзначити наступний більш важливий аспект:

Даний інцидент є практично першим випадком прямого зіткнення російських та українських військових, який відкрито визнаний російською стороною у мить самого зіткнення. На протязі усіх 4-х років російська сторона діяла від імені т.з. зелених чоловічків або кадрових військових, які нібито потрапляли на територію України “під час відпустки або за власною ініціативою”.

Також варто відзначити, що це перший випадок введення військового положення в Україні за 4, 5 роки відкритої агресії РФ проти України у той час, як ескалація протистояння до цього, а також, загроза повномасштабного вторгнення РФ в Україну, були набагато більшими.

Боязнь українського керівництва спровокувати РФ на повномасштабне вторгнення та прагнення стабілізувати ситуацію на сході України змінились на активні дії в акваторії Азовського та Чорного морів у безпосередній близькості до Кримському півострову, який РФ вважає своєю територією.

Також на протязі останніх двох років представники РФ у своїх офіційних заявах змінили колишню браваду на заклики до «європейських партнерів» спричинити тиск на Україну та посадити її керівництво за стіл переговорів у межах Мінських домовленостей.

Усе це є ознакою послаблення позиції РФ в українсько-російському протистоянні. На протязі останніх двох років стратегічна ініціатива в українській кризі перейшла на сторону України та її європейських союзників, природним проявом чого став інцидент з захватом трьох українських кораблів 25 листопада 2018 р.

Говорячи про наслідки того, що сталося та щодо подальшого розвитку подій, то можна з більшою мірою ймовірності припустити наступне:

США скористаються тим, що сталося, для підсилення санаційного тиску, до якого у тій або іншій мірі приєднається ЄС. Окрім цього, даний інцидент стане приводом для підсилення військової допомоги українській армії.

З метою підсилення міжнародного тиску Росію усе більше будуть втягувати в нові епізоди порушення міжнародного законодавства з тим, щоб знекровлювати РФ на арені міжнародного права. Так, за підсумками затримання 3-х українських кораблів та 24-х українських військових зараз РФ звинувачують у порушенні «Конвенції ООН по морському праву» та «Женевської конвенції про обходження з військовополоненими», що, природно, виллється у подачу з боку України відповідних позовів у міжнародні суди.

Росія у цьому протистоянні буде веденою іншими державами, тому що вона легко провокується, не має стратегічного мислення та, будучи нездатною застосовувати політичні маневри, буде, як і раніше, прагнути вирішити усе за допомогою сили. З самого початку української кризи РФ робить опору на брязкання зброєю, повністю відповідаючи словам російського царя Олександра III (1845—1894): «В усьому світі у нас лише 2 вірних союзника — наша армія та флот».

Тому зашморг міжнародного та економічного тиску буде затягуватись на шиї російського керівництва. З урахуванням паталогічної нездатності проводити політичні маневри у РФ залишається лише останній вагомий аргумент – це повномасштабне вторгнення в Україну. Проте, цього не сталося у 2014р., коли були більш зручні для цього умови, і тому навряд чи варто очікувати подібного сценарію сьогодні. Якщо ж РФ усе ж таки наважиться на подібний сценарій, то це лише наблизить її неминучу поразку у даній кризі.

Газета «Ар-Рая»
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
27 Рабі уль-авваль 1440 р.х.
05.12.2018

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню