Статті

Після того як Іслам прийшов до Єгипту, він не бачив іншої освіти, окрім освіти, що ґрунтується на ісламській акиді.

Від Абу Хурайри (р.а.) передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав: «У переддень Часу буде кілька років обману, коли правдивого звинувачуватимуть у брехні і віритимуть брехуну.

Один з єгипетських професорів виступив із лекцією, і, розглянувши змішення (зібрання) хлопців та дівчат в університеті, висловив своє схвалення цього змішення і зайняв позицію захисту подібних зборів.

Якщо уважно поглянути на положення Ісламської Умми, то можна помітити її серйозне відхилення від правильного ісламського образу життя.

Хвала Аллаху, мир і благословення Посланцю Аллаха, його родині, сподвижникам та послідовникам.

Поняття «секуляризм» можна висловити одним визначенням: відокремлення релігії від життя. Це означає, що, згідно з секуляризмом, акида релігії, небесне послання і те, що за цим слідує, - послухання Аллаху і слідування релігії, - а також обмеження рамками Шаріату – усе це не носить обов’язкового характеру, окрім як в житті особистості, тобто в її відносинах з Господом, і тільки. Що ж стосується загальносвітових процесів в житті людей, то їх слід вирішувати на суто матеріальних основах, згідно з бажаннями людей, їх думками та інтересами без усілякого зв’язку з релігією.

З того моменту, як відбувся захід Ісламської держави у початку минулого сторіччя, мусульмани опинилися приниженими та стали вести жалюгідне існування. Це положення іще більше поглибили поняття та терміни, що не мають жодної основи в Ісламі, які впровадитися та розповсюдилися в усіх куточках ісламських земель так, що Умма змирилася з цими поняттями і продовжує сприймати та застосовувати їх цілком спокійно. І це відбувається при тому, що дані поняття цілком чужі нашій релігії, а мусульманин зобов’язаний бути уважним до кожного свого слова, пильним та проникливим, оскільки за кожне слово він буде запитаний.

Відповідь на питання, адресована вченому Абдулькадіму Заллюму

Неприпустимо звинувачувати у невір’ї (такфір) жодного з мусульман, поки той свідчить, що немає іншого божества, окрім Аллаха і Мухаммад ﷺ – Його посланець; поки він переконаний і вірить в це; поки він не заперечує загальновідомі в релігії речі або закон, походження якого категоричне. Передає Муслім від Усмана ібн Аффана, що Пророк Аллаха ﷺ сказав: