Питання: Яким є шаріатський хукм відносно компаній, які виникли і значно розрослись сьогодні за рахунок так званого «кооперативного страхування» (ат-таемиінат-таа́вуній), «страхування на основі надання взаємних гарантій» (ат-таемиінат-така́фулій), «ісламського страхування» (ат-таемиіналь-ісла́мій)?
Варто відзначити, що володарі і маркетологи таких компаній заявляють, що їх компанії відрізняються від комерційних страхових компаній, заборонених Шаріатом. По їх ствердженню, відповідність їх діяльності нормам Шаріату полягає у тому, що у них відбувається взаємодопомога між мусульманами, коли серед кола платників виникає нещасний випадок. Надання допомоги відбувається в обмін на внесені ними грошові заходи. У якості прикладу вони приводять хадіс, у якому Посланець Аллаха ﷺ похвалив плем’я ашарітів за надання допомоги один одному. Це детально роз’яснено у файлі, який я прикріпив до свого питання. Ми сподіваємось, що Ви більш детально висвітлите даний аспект.
Нехай воздасть Аллах Вам благом!
Відповідь:
Я продивився прикріплений Вами файл, а також звернувся до інших джерел, у результаті з’ясувавши наступне:
По-перше, якщо зачепити реальність питання самої страховки, то очевидно наступне:
1) Страхування, яке заявлено як кооперативне (ат-таа́вуній), як надання взаємних гарантій (ат-така́фулій), як ісламське (аль-ісла́мій), — усі вони відрізняються один від одного по своєму змісту і діяльності. Отож, шаріатський хукм у них буде один.
2) Представники даних кампаній заявляють, що їх вид страхування — ніщо інше як пожертвування одними особами на адресу тих, у кого трапилося нещастя, іншими словами, страховий випадок : згоріло майно, автомобільна аварія і т.д. У той же час ці страхові компанії укладають договір з так званим «вкладником пожертвування», тобто тим, хто вносить ці грошові засоби.
3) Представники даних компаній говорять, що у подібному страховому договорі не переслідується отримання прибутку, навпаки, це договір про взаємодопомогу у благочесті і богобоязливості.
4) Представники даних компаній заявляють, що подібне страхування відрізняється від забороненого комерційного, де переслідується лише нажива, приваблення грошей для збагачення. Вони говорять, що у комерційному страхуванні присутній гарар (невизначеність і неясність) у тому, що застрахована людина робить страховий внесок але при цьому не знає коли з нею трапиться нещасний випадок.
5) Представники цих компаній заявляють про легітимність кооперативного страхування, посилаючись на хадіс про плем’я ашарітів, які надавали один одному допомогу під час голоду. Передається від Абу Муси: «Пророк ﷺ сказав:
إِنَّ الْأَشْعَرِيِّينَ إِذَا أَرْمَلُوا فِي الْغَزْوِ أَوْ قَلَّ طَعَامُ عِيَالِهِمْ بِالْمَدِينَةِ جَمَعُوا مَا كَانَ عِنْدَهُمْ فِي ثَوْبٍ وَاحِدٍ ثُمَّ اقْتَسَمُوهُ بَيْنَهُمْ فِي إِنَاءٍ وَاحِدٍ بِالسَّوِيَّةِ فَهُمْ مِنِّي وَأَنَا مِنْهُمْ
«Коли у ашарітів виникали ускладнення з їжею під час військового походу або коли їм не вистачало їжі для їх родин в Медині, вони складали усе, що у них було, на один кусок тканини, а потім зібране ділили між собою порівну, відміряючи кожному його долю одним і тим же сосудом. Вони такі ж, як я, а я такий же, як вони (тобто наші шляхи співпадають)» (Бухарі, Муслім).
6) Кооперативні компанії здійснюють процес «перестрахування». Мається на увазі положення, коли невелика страхова компанія передає страхові внески своїх клієнтів більш крупній страховій компанії, щоб та взяла на себе управління грошовим засобами та їх вкладенням.
У книгах і публікаціях про комерційне страхування говориться, що через неможливість маленькими страховими компаніями покривати збиток від крупних збитків, через нездатність нести ризик страхування по суднам і літакам, вони вимушені страхувати ці випадки у великих страхових компаніях, розташованих у найбільших столицях Європи і Америки. Саме це називається «перестрахуванням».
7) Представники кооперативного страхування визнають заборону на комерційне страхування, адже є фетви, які забороняють це. Фетви про заборонність комерційного страхування дали різні організації, зокрема:
— Рада старших вчених в Саудівській Аравії;
— Міжнародна академія ісламського фікху при Організації ісламської співпраці у м. Джидда;
— Академія ісламського фікху при Всесвітній лізі у м. Мекка;
— Академія ісламських досліджень при університеті аль-Азхар.
Представники кооперативних компаній стверджують, що кооперативне страхування відрізняється від комерційного, а, отож, воно дозволено. Вони заявляють, що це пожертвування, а не комерціалізація, і що компанії по кооперативному страхуванню не укладають договорів про перестрахування з іншими комерційними компаніями. Представники кооперативних компаній спробували використати рішення Ради старших вчених Саудівської Аравії, видане 04.04.1347р.х. у якості пропаганди кооперативного страхування.
Для внесення іще більшої ясності у це питання ми б хотіли згадати, як було прийнято рішення Ради старших вчених і як потім з боку Ради були опубліковані додатки, не беручи до уваги ту обставину, що Рада пов’язана з урядом.
Ми вважаємо, що буде правильним згадати, як це відбувалось. У свій час представники кооперативного страхування підняли перед Радою старших вчених питання кооперативного страхування як питання про пожертвування на благочестії і богобоязливості. Вони заявили, що мова не йде про інвестиції чи прибуток. У зв’язку з чим 04.04.1397р.х. Рада старших вчених видала рішення під №51, у якому дозволила кооперативне страхування, виходячи із наданої їй інформації з боку представників такого страхування. У цьому рішенні було сказано наступне:
«Кооперативне страхування є одним із договорів про пожертвування. Даний договір призначений для допомоги у подоланні небезпек та у несенні відповідальності у випадку катастроф. Допомога формується із грошових вкладів людей. Ці внески будуть направлені виключно на компенсацію постраждалим, оскільки кооперативна страхова група не націлена на комерцію чи отримання прибутку від чужих грошей. Ця страхова група бажає лише розподілити ризики між вкладниками і надати допомогу у несенні збитку …» (кінець цитати).
Своє рішення Рада завершила проханням,«щоб детальні статті для кооперативного страхування були підготовлені групою експертів у цій області, яких повинна призначати держава. Після того, як це буде здійснено, матеріали повинні бути надані Раді старших вчених для вивчення і перевірки на відповідність шаріатським правилам. Нехай допоможе Аллах!».
Із рішення Ради видно, що вона прирівняла кооперативне страхування до пожертвування, де немає місця наживі, адже діяльність була описана у виді договору про пожертвування, а не як договір про відшкодування збитків. Причиною для винесення такого рішення стала інформація, надана з боку представників кооперативного страхування Раді старших вчених.
Проте кооперативне страхування не є договором про пожертвування, і страхові кампанії чудово знають про це. Звідси вони спробували просувати свою діяльність за рахунок рішення Ради старших вчених. Це підштовхнуло Постійний комітет по ісламським дослідженням при Раді старших вчених випустити заяву, у якій говорилось:
«Раніше Рада старших вчених видала рішення про заборону комерційного страхування та усіх його видів через шкоду, небезпеки, незаконне поїдання майна людей … Також Рада видала рішення про допустимість кооперативного страхування, яке формується із пожертвувань благодійників. Мета кооперативного страхування полягає у наданні допомоги потребуючим і постраждалим. Від кооперативного страхування нічого не повертається членам цієї компанії, тобто вони не отримують ані початкове капіталовкладення, ані прибуток, ані дохід від інвестицій. Адже їх мета — це нагорода від Всевишнього за надання допомоги потребуючим. Вони не переслідують мирського. Більше того, їх прагнення відповідає словам Всевишнього:
وَتَعَاوَنُوا عَلَى الْبِرِّ وَالتَّقْوَىٰ ۖ وَلَا تَعَاوَنُوا عَلَى الْإِثْمِ وَالْعُدْوَانِ
«Допомагайте один одному у благочесті і богобоязливості, але не допомагайте один одному у гріху і несправедливості» (5:2), —
і словам Посланця ﷺ:
وَاَللَّهُ فِي عَوْنِ الْعَبْدِ مَا كَانَ الْعَبْدُ فِي عَوْنِ أَخِيهِ
«Аллах буде надавати допомогу Своєму рабу, поки сам раб надає її брату своєму»(Муслім).
Дане положення очевидно, і ту немає ніяких складностей! Але в останній час деякі організації і компанії почали обманювати людей і підтасовувати факти. Комерційне страхування вони почали називати кооперативним страхуванням, приписавши заяву про дозволеність комерційного страхування Раді старших вчених. Так вони прагнуть ввести в оману людей і затягти їх у свої компанії. Проте Рада старших вчених непричетна до цих махінацій! Адже у рішенні Ради приводиться розмежування між комерційним і кооперативним старуваннями. Тому одна лише зміна вивіски не говорить про змінення дійсності. Дана заява була видана з метою роз’яснити людям істину, розкрити неправду, спростувати брехню і наклеп» (джерело: «Важливі заяви і фетви Постійного комітету по ісламським дослідженням при Раді старших вчених», вид. «Дар Ібн аль-Джаузі», м. Даммам, КСА, 1421р.х./1999 р.).
По-друге, кооперативне страхування нічим не відрізняється від комерційного, різниця між ними лише у грі слів:
1) Кооперативне страхування не є наданням допомоги у благочесті і богобоязливості, навпаки, це інвестування засобів і подальший розподіл прибутку між членами кооперативної компанії. Проте вони не називають це прибутком чи відсотками, як це роблять банки чи компанії по комерційному страхуванню. Вони почали це називати «надлишками».
2) Даний вид страхування не є пожертвуванням,а є внесенням страхового внеску, як це відбувається у комерційному страхуванні. Доказом тому служить той факт, що у випадку невиплати страхувальнику «надлишків» за його внески він починає скаржитись і подає до суду. Але ж якщо це з самого початку було усього лише пожертвуванням, тоді яке він мав би право на це ? Також пожертвування передбачає розпорядження засобами однією стороною, і для цього не треба підписання договорів і умов, по яким у подальшому відбуваються переговори між сторонами. Адже роль того, хто пожертвував, закінчується одразу ж після надання засобів.
3) Кооперативне страхування розраховано на отримання прибутку від внесків з боку членів компанії, тобто тут не йде мова про внесення пожертвувань у фонд, де не буде відбуватись подальшого інвестування. Компанії по кооперативному страхуванню займаються вкладенням засобів в інвестиції так само, як це роблять компанії про комерційному страхуванню.
4) Кооперативне страхування також заявляє про перестрахування, тобто про передачу внесків більш крупним кампаніям, у яких більше можливостей інвестувати, як це має місце у комерційному старуванні.
5) У склад органу управління компанії по кооперативному страхуванню входить лише ті, хто зробив великий грошовий внесок. Тому ті, хто вніс більший грошовий внесок, мають право голосу у керуючому органі. Те ж саме відбувається і у комерційному страхуванні.
6) У кооперативному страхуванні, як і у комерційному, присутній гарар, а, отож,, член такої компанії також не знає, коли трапиться нещасний випадок.
7) Програма кооперативного страхування нічим не відрізняється від програми комерційного страхування. Адже їх програми направлені на страхування наземних, повітряних і морських судів, нафти, газу, на страхування від пожеж, автомобільних катастроф і т.д. Різниця лише у тому, що комерційне страхування говорить про це відкрито, а кооперативне прикривається словами «взаємні гарантії». Тому і пишеться: програма про взаємні гарантії при пожарі, програма про взаємні гарантії при автомобільних катастрофах, програма про взаємні гарантії на наземні, повітряні і морські вантажі і т.д.
По-третє, твердження про те, що кооперативне страхування відрізняється від комерційного тим, що кооперативне (ат-таа́вуній), на взаємних гарантіях (ат-така́фулій) та ісламське (аль-ісла́мій) страхування мають шаріатський доказ, зокрема — хадіс об ашарітів. Проте такий висновок — помилковий. Причина цього полягає у тому, що хадіс про ашарітів розповідає про їх дії після пригод. Адже вони допомагали один одному подолати наслідки посухи, голоду, тобто допомагали один одному вистояти перед негараздами, що трапились. Вони не об’єднувались для подолання нещасть, перш ніж вони трапляться.
Адже хадіс звучить так:
إِنَّ الْأَشْعَرِيِّينَ إِذَا أَرْمَلُوا فِي الْغَزْوِ أَوْ قَلَّ طَعَامُ عِيَالِهِمْ بِالْمَدِينَةِ جَمَعُوا مَا كَانَ عِنْدَهُمْ فِي ثَوْبٍ وَاحِدٍ ثُمَّ اقْتَسَمُوهُ بَيْنَهُمْ فِي إِنَاءٍ وَاحِدٍ بِالسَّوِيَّةِ فَهُمْ مِنِّي وَأَنَا مِنْهُمْ
«Коли у ашарітів виникали ускладнення з їжею під час військового походу або коли їм не вистачало їжі для їх родин в Медині, вони складали усе, що у них було, на один кусок тканини, а потім зібране ділили між собою порівну, відміряючи кожному його долю одним і тим же сосудом. Вони такі ж, як я, а я такий же, як вони (тобто наші шляхи співпадають)».
Мова про те, що коли у них «виникли ускладнення з їжею»,тобто закінчилась провізія, вони зібрали усе, що було у них, на один кусок тканини, а потім ділили між собою.
По-четверте, шаріатський хукм гласить, що кооперативне страхування є харамом. І це сказано по наступним причинам:
1) Воно не є пожертвуванням, а, отож, таке страхування не може розглядатись на даній основі.
2) Гарантія надається кооперативною страховою компанією (сформованою на основі грошових вкладів) тому члену, якого спіткало нещастя. Проте в Ісламі є наступні умови гарантії, і їх необхідно дотримуватись:
а) повинен мати місце привід, що претендувати на виплату, тобто повинен трапитись нещасний випадок, після чого компанія гарантує постраждалій особі покриття збитку.
б) не повинно бути договору про відшкодування збитку, тобто гарантуюча особа не повинна брати грошовий еквівалент, і неважливо, як цей еквівалент буде називатись: прибуток, надлишки, внески і т.д.
в) договір страхової компанії повинен бути шаріатським договором,який повністю відповідає умовам компаній в Ісламі. Мається на увазі договір, який відбувається між капіталом і людиною, але ніяк не між капіталами. Але ж кооперативне страхування є компанією, де договір укладений між капіталом, адже кожен із членів такої компанії вносить N суму грошей, після чого орган по управлінню компанії формується з урахуванням внесеного капіталу, де засідають не члени компанії, а представники великих грошових вкладів. Реальність компанії по кооперативному страхуванню співпадає з реальністю акціонерних компаній, де договір укладається лише між капіталом, бо співучасники — це капітали, а не їх володарі.
г) Не повинно мати місце заборонне інвестування за допомогою інших компаній. І тут неважливо, як буде названа ця дія: інвестицією, перестрахуванням чи іще чим-небудь.
Доказом заборонності кооперативного страхування служать докази про заборонність компаній, в яких договір укладається між капіталами, а також докази шаріатської гарантії. Для більш детального розбору можете звернутись до книги «Економічна система».
Підбиваючи підсумки:
Кооперативне страхування (ат-таемінат-таа́вуній), страхування на основі надання взаємних гарантій (ат-таемінат-така́фулій), ісламське страхування (ат-таеміналь-ісла́мій)— усі вони не відповідають умовам гарантії та умовам компаній в Ісламі. Отож. Такого роду страхування заборонені Шаріатом.
24 Джумада ас-сані 1431 р.х.
07.06.2010 р.
