Чому краще слідувати: конституції, заснованої на богобоязливості перед Аллахом, або закону, заснованому на людських забаганках?!

Статті
Друкарня

بسم الله الرحمن الرحيم

Наводиться в книзі «Система Ісламу» за авторством великого вченого шейха Такиюддіна Набхані (нехай змилується над ним Аллах), що слово «закон» — це іноземний термін, і його значення — постанова, яку видає правитель, в зобов’язуючій для населення формі.

Визначення слову «закон» — це звід правил, яким зобов’язує слідувати правитель населення у взаємовідносинах між собою. Кожен уряд називає основний закон конституцією. Конституція — це закон, який визначає вид держави, систему правління в ній, розмежовує рамки і особливості кожного, хто має владу в державі. Або це «закон, який упорядковує уряд і визначає його зв’язок з індивідами, розмежовує його права і обов’язки перед народом і права і обов’язки народу перед урядом».

Закон має тільки два джерела походження, третього не існує. Або його встановлює законодавчий парламент, приймаючи за джерело звичаї і традиції, або він виходить від Господа людей.

Міністр юстиції Судану Насреддін Абдель Барі повідомив про підготовку необхідних документів для розробки конституції країни і поруч з цим законопроекту, який дозволить створити успішну конституцію. Абдель Барі сказав на семінарі, що проводився в поліцейському клубі і організованому «Демократичним альянсом за справедливість», щодо переходу до демократії, про те, що юридична стратегія готова і знаходиться на розгляді; вона буде без побоювань представлена громадськості і обговорена в усіх штатах. Він вказав, що попередні конституції ані для кого не були обов’язковими, тому що вони були написані окремими особами і групами.

Сьогодні, на жаль, конституції в усіх мусульманських країнах не засновані на великій ісламській акиді, вони навіть не мають до неї ніякого відношення, незважаючи на те, що більшість населення цих країн є мусульманами, які прагнуть виконувати приписи релігії! Наприклад, є країни, в яких більшість населення складають мусульмани, але їх конституції гласять про те, що держава є світською, демократичною або релігійно нейтральною, не маючої офіційної релігії, і це наступні країни: Туреччина, Сенегал, Албанія, Буркіна-Фасо, Косово, Малі, Узбекистан, Чад, Гвінея, Киргизстан, Казахстан, Азербайджан, Бангладеш, Таджикистан, Туркменістан. Кяфір за допомогою мусульманських правителів перешкоджає застосуванню системи, яка виходить із великої ісламської акиди. Пророк ﷺ, наш приклад, встановив конституцію, коли він заснував Ісламські Державу в Сонцесяйній Медині, а після нього приходили халіфи і приймали ті закони, які були необхідні для управління справами держави.

Коли конституція цієї благородної Умми була заснована на книзі Аллаха і Сунні Його Пророка ﷺ, слідуючи по шляху Всевишнього, вона знаходилась на високому п’єдесталі пошани і поваги серед решти народів, і їй підкорятись і підкорялись. Умма жила в стабільності і спокої в усіх сферах життя. А як могло бути інакше, адже вона керувалась книгою свого Господа, брехня до якої не підбереться ані спереду, ані ззаду, адже вона була ниспослана від Мудрого, Достохвального. Вона була великою Уммою, несла благо усьому світу, виводячи людей із пітьми невір’я до світлу Ісламу. Вона залишалась киблою знань і вчених, мала кращі учбові заклади, які випускали найрозумніших людей часів і сторіч, книги яких вивчаються по сей день. Вона піклувалась про справи людей, більше того, допомагала іншим державам, які просили її халіфа про допомогу у рішенні тяжких проблем. Це була держава з великими людьми, які усі свої справи вели трепетно, серйозно і відповідально.

Але коли ця конституція була скасована шляхом знищення Ісламської Держави — держави Халіфат — після того, як вона була ліквідована так званим «мусульманином» Мустафою Кемалем, злочинцем того часу, ми стали приниженою і відстаючою від усіх націй Уммою. Ми опинились поверженими найогиднішим створінням Аллаха. Основою конституції стало усілякого роду безглуздя. Недалекі людські розуми почали створювати конституцію на свій розсуд. Дезорієнтація і замішання стали нашою відмінною рисою. Тепер кяфір — наш султан, він — наш правитель, а ми подібно божевільним слідуємо за ним, куди б той нас не повів. Нас повергли в пучину мороку цієї світської капіталістичної системи, на якій побудована конституція в усіх сучасних мусульманських країнах — конституція, яка привела Умму від величі, панування і багатства до зубожінню, приниженню і прислуговуванню. Всевишній Аллах сказав:

فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُمْ مِنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَىٰ ﴿١٢٣﴾ وَمَنْ أَعْرَضَ عَنْ ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنْكًا وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَىٰ ﴿١٢٤﴾ قَالَ رَبِّ لِمَ حَشَرْتَنِي أَعْمَىٰ وَقَدْ كُنْتُ بَصِيرًا ﴿١٢٥﴾ قَالَ كَذَٰلِكَ أَتَتْكَ آيَاتُنَا فَنَسِيتَهَا ۖ وَكَذَٰلِكَ الْيَوْمَ تُنْسَىٰ

«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то усілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим і нещасним. А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя, а в День воскресіння Ми воскресимо його сліпим. І скаже він: «Господи! Чому Ти воскресив мене сліпим, якщо раніше я був зрячим? Аллах скаже: «Ось так! Наші знамення явились до тебе, але ти забув їх. Таким же чином сьогодні ти сам будеш забутий» (20:123–126).

До Умми ніколи не повернеться її колишня велич і панування, поки не буде нею правити конституція, заснована на книзі Аллаха і Сунні Його Пророка ﷺ, ставши маяком, що веде до праведному шляху.

Щоб конституція вважалась ісламською, вона повинна включати в себе наступні основні правила:

• Ісламська акида — єдина основа держави в її структурі, апаратах і механізмах звіту влади.

• Панування належить Шаріату, а не народу.

• Правителем Умми стає отримавший від неї присягу справедливий чоловік — халіф, який почне запроваджувати Іслам і поширювати його по усьому світу і джихаду.

• Встановлення тільки одного халіфа — фард для усіх мусульман.

• Халіф приймає закони на підґрунті сили доказів, а не згідно думки більшості, утверджує їх в конституції і в законодавстві.

Хізб ут-Тахрір, який не займається обдурюванням своїх прибічників і Умми, підготував проект ісламської конституції, яка складається із 191 статті, для майбутньої Ісламської Держави. Ми передаємо цей в руки мусульман — оскільки ми проводимо діяльність по встановленню держави Халіфат і відновленню правління тим, що ниспослав Аллах, — щоб вони угледіли насправді, що із себе представляє державність в Ісламі, які структури і апарати цієї держави, як вона буде запроваджувати Іслам і його закони.

Це і є ісламська конституція, виведена із ісламської акиди і побудована на шаріатських законах, заснована на силі доказів. Ця конституція виведена із книги Аллаха і Сунни його Пророка ﷺ, а також із того, на що вони вказують — іджма (одностайна думка сподвижників) і шаріатський кияс (судження по аналогії).

Це сугубо ісламська конституція, яка не містить нічого, окрім Ісламу.

Ця конституція — не для окремої країни чи регіону, навпаки, вона призначена для Ісламської Держави в мусульманських країнах, точніше — для усього світу, тому що Ісламська Держава поширить світло Ісламу на увесь світ у цілому і буде піклуватись про справи людей і запровадження законів Ісламу.

Хізб ут-Тахрір надає цей проект мусульманам і просить Аллаха обрадувати їх якнайшвидшим досягненням мети по встановленню праведного Халіфату і відновленню правління тим, що ниспослав Аллах. Нехай цей проект конституції стане діючим у майбутній Ісламській Державі в найближчий час за допомогою Всевишнього Аллаха.

لِمِثْلِ هَذَا فَلْيَعْمَلِ الْعَامِلُونَ

«Заради такого нехай трудяться трудівники!» (37:61).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абдуль-Халік Абдун Алі
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Судані

Головне меню