Цивільні особи з точки зору культури західних військових не становлять собою ніякої значущості, тоді як у релігії Аллаха і державі Його Посланця ﷺ вони мають абсолютну недоторканість

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Істина, яка стала очевидною протягом сторіч, – це те,що цивільні особи нічого не значать для західного воїна. Навіть навпаки, вони стали козирною картою, за допомогою якої можна спричинити тиск під час війни.

У цьому нема різниці між Америкою, Британією, Францією, Росією та рештою країн західного світу. І тому те, що ми бачимо у деяких частинах світу у виді насильства, виселень, знищень та масових вбивств у відношенні мирних жителів – це стало сьогодні переважаючою нормою та культурою західного воїна. Нема нічого поганого у скоєнні злочинів проти громадянських осіб, якщо за допомогою цього можна дробитися мети та витягти за допомогою цього користь. При цьому нема різниці, чи ведуть західні країни війну проти народів ісламського світу, або це війна між ними самими.

Але незважаючи на усе це, крики народів миру звернуті до великих держав, ООН та її Раді Безпеки. Щоб вони втрутились та зупинили масові вбивства та злочини. Звертаючись за допомогою до великих держав та міжнародних організацій забули про те, що ці країни вважають жертв із числа цивільних осіб природнім результатом війн та конфліктів. Інші ж забувають про іншу важливу річ, і це – те, що часто густо за цими війнами стоять найбільші держави і що міжнародні організації є усього лише інструментом для реалізації планів цих держав.

Америка коїла один злочин за іншим на своїй же землі, як, наприклад, масові вбивства та геноцид у відношенні індейців. А за межами країни нею були скоєні злочини у Японії та масові вбивства у відношенні цивільних осіб у В’єтнамі та в інших країнах. Сьогодні вона коїть злочини в Іраку, Сирії, Ємені, Лівії та Афганістані. Може бути, вбивства, які коять її безпілотними у Пакистані, стали вже щоденними; один раз – у мечетях, інший – у школах… такими ж частими стали злочини у відношенні народу Шаму, які коять руки банди Асада та Америкою, яка стоїть за ними. Вони вбивають невинних цивільних осіб. І вбивства, скоєні у Манбіджі, не є останніми, щоб сказати, що вони відбулись помилково.

Що стосується Британії, то скоєні нею злочини учора і сьогодні охоплюють усю землю. Вона віддала Палестину євреям та вислала звідти палестинців. Вона надала Кашмір індусам, які дали вкусити його народу різноманітні види мук. Можна згадати і злочини англійців проти народу бурів в Африці у 1899–1902р.р., коли британський головнокомандуючий Кітченер кинув дітей та жінок у концентраційні табори, де вони помирали від голоду, холоду та хвороб. Британці перемогли бурів через свої звірства та жорстокості. Що стосується британських злочинів у самій Європі, то Ірландія та Шотландія досі дуже добре пам’ятають. Що робила Англія під час окупації з цими землями та їх жителями. І сюди можна додати те, що відбулось і відбувається сьогодні і Іраку: біля двох мільйонів людей загиблих та п’ять мільйонів сиріт , мільйони вигнаних та ті, які емігрували через брехню про наявність в Іраку зброї масового знищення, за що Тоні Блер легко «вибачився» декілька місяців назад перед іракським народом.

Що стосується Росії, то Сталін у своїх висловленнях вважає невинних цивільних осіб гарматним м’ясом. У війні проти Німеччини (згідно деяким даним) радянські війська зґвалтували біля двох мільйонів жінок-німок та спалили десятки тисяч цивільних осіб у власних домах. Що стосується сучасного Сталіна – Путіна, – то він обрушив Чечню на голови її дітей, старих та жінок . Це волаючий злочин був прихований, незважаючи на те, що число жертв досягло десятків тисяч. Також російські літаки день у день атакують цивільні особи у Сирії найпотужнішими ракетами.

Що стосується Франції, «героя» огидної історії в Африці, то у недалекому минулому вона вбила в Алжирі біля півтора мільйони цивільних осіб . У доповіді Африканської комісії за 1988р. у французькому уряді, якій біло доручено розслідувати злочини в одному із регіонів, говориться наступне: «Це і є метод війни проти арабів; вбити чоловіків, узяти жінок та дітей, посадити їх на корабель та услати Маркізькі острови Полінезії . Стисло: вбити усіх, хто відмовляється схилитись до ваших ніг на кшталт собаки. Ми порахували кількість жертв із числа жінок та дітей – 2.300 осіб. Що стосується поранених, то про це майже не згадується. Причина є простою – ми не залишаємо у живих їх поранених». Один французький офіцер говорить: «Ми зруйнували власність релігійних закладів. Ми позбавили населення усього, що обіцяли поважати, і прибрали до рук їх приватну власність без компенсацій… Ми вбили людей, які обіцяли безпеку …». Сьогодні Франція сіє порок у Лівії, Малі та інших африканських країнах, які страждають від лих та жаху французького колоніалізму.

Цивільні особи не мають жодної значущості у розумінні західного воїна або західного капіталістичного політика. Так було і так буде, і нема різниці у тому, чи ведуть вони війну проти мусульман, або вони воюють між собою. Матеріальна вигода – цей найважливіше, і вона – це основа у капіталістичній доктрині, яка править світом сьогодні.

З миті розвалу Ісламської держави у 1924р. недоторканість цивільних осіб стала утискатись іще більше. Що ж стосується очікуваного Халіфату, то у ньому війна буде мати моральні устої, а цивільні особи будуть мати недоторканість, яка повинна дотримуватись. Той, хто буде перевищувати кордони дозволеного ,– буде покараний, особливо якщо цивільною особою є старий, або дитина, або жінка . І навіть до полоненого у Халіфаті буде благородне відношення. Сказав Всевишній Аллах:

وَيُطْعِمُونَ الطَّعَامَ عَلَى حُبِّهِ مِسْكِينًا وَيَتِيمًا وَأَسِيرًا

«Вони дають їжу бідним, сиротам та полоненим, незважаючи на те, що вона бажана і для них самих» (76:8)

Абу Бакр (р.а.) робив наставляння командуючим свого війська перед тим, як вони вирушать на битву: «Не зраджуйте та не будьте віроломні. Не вбивайте дітей та старих, не рубіть пальми та не спалюйте їх. А якщо зустрінуться вам люди, які сидять у своїх келіях (тобто монахи), то залиште їх робити те, заради чого вони перебувають там . Не зрубайте дерево с плодами і не ріжте ані вівцю, ані корову, ані верблюда окрім як для їжі …».

Газета «Ар-Рая»
Фарадж Мамдух
29 Шавваля 1437р.х.
03.08.2016р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню